Українське суспільство заражене пацифізмом. Хвороба прогресує

Будь-яка угода з Путіним на його умовах – це програш

Чим схожі Путін і Зеленський? Правильно, обидва – прекрасні актори. Вони не просто грають роль, а вживаються в неї. І грають вони виключно позитивні ролі.

У чому між ними відмінність? Правильно. Володимир Олександрович грає роль пацифіста і сам пацифіст. А Володимир Володимирович грає роль пацифіста, а сам - людожер. Мало того, українське суспільство (останнім часом) заражене пацифізмом і ця хвороба прогресує. А російське – заражене войовничим імперським духом. Помноженим на сталінські прививки "ліс рубають – щепки летять", "здохни ти сьогодні, а я завтра", "попав у полон – боягуз і ворог".

Тому, українське суспільство оцінить обмін полоненими і віддасть електоральними симпатіями Зеленському. Російському – фіолетово. І оцінку зробить – лише по сигналу вєрноподданих ЗМІ.

Українське суспільство оцінить обмін полоненими і віддасть електоральними симпатіями Зеленському. Російському – фіолетово

Якщо хтось вірить, що Путін повернув полонених просто тому, що щедрий і добрий – той просто не знає життя. А яка ж тоді мотивація Путіна? Хтось при пам'яті повірить у тезу, що Зеленський умовив Путіна?

Будь-яка угода з Путіним на його умовах – це програш. Ми просто не все знаємо. І, можливо, Цемах – це лише частина угоди. І ми, можливо, колись заплатимо тисячами життів за цю поступку ворогу.

Але нам подали це як перемогу. Тому, що суспільство хворе на пацифізм.

Колись дуже давно з Нової Зеландії переселився на острови Чатем невеликий народ – моріорі. У Новій Зеландії практикувалася війна усіх племен проти всіх. Це був інструмент, який дозволяв уникнути перенаселення. Вбий ровесника із сусіднього племені, з'їж його і одружуйся. А моріорі переселилися на далекі острови і виплекали ментальність пацифізму. Їм було заборонено воювати і їсти людей. А щоб перенаселення не було, вони найактивніших хлопчиків у дитинстві кастрували. І жили довго і щасливо багато століть. Без хуліганів.

Вбий ровесника із сусіднього племені, з'їж його і одружуйся

А новозеландців британці хотіли відучити від війн тим, що привчили їх до вирощення картоплі. Населення за кілька поколінь збільшилося. І що, вони перестали воювати? Ні. Вони стали воювати більше. Бо картопельку можуть посадити діти і жінки. А воїни мають іти вбивати тих муділ із дальнього села бо в них татухи не такі. Заодно і м'ясця свіжого до картохи принесуть.

І ось два неуспішних племені вороги вигнали із своїх місць. А ці у свою чергу зібрали манатки і відплили на острови Чатем до пацифістської цивілізації.

Пацифісти зустріли прибульців насторожено, але мирно. А "воїни" розгулялися на місцевих. Вбили усіх, хто навіть глянути не так міг. А дітей і жінок залишили. Щоб картопельку саджали. Ну і завжди доступний секс під рукою. І м'ясо.

За кілька років цей бєзпрєдєл припинили англійці. Але чистокровних моріорі не залишилося. Вижили лише діти від зґвалтованих жінок та потомство кількох місіонерів. Пацифізм він такий.

Зроблю все, щоб мої сини виросли такими, що не дадуть нікому з'їсти моїх онуків

Тому я прививаю синів від пацифізму так:

- Синок, як тобі це місце?

- Тут красиво, тату

- Ти чудний. В Україні кругом красиво.

- А ще тут гарні сектори для стрільби. А тут ідеальна позиція для кулемета.

Я зроблю все, щоб мої сини виросли такими, що не дадуть нікому з'їсти моїх онуків.

А які у вас плани на майбутнє? Чи ви досі думаєте задобрити диявола?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Погода