Ми не спадкоємці СРСР, але співучасники злочинів

Визнали, запам'ятали, що так не можна і проїхали

Скажу максимально коректно. Не хочу вплутуватися в суперечки і влаштовувати срач.

Але, мені здається, фраза: "наша країна співпрацювала з нацистами тому, що нам це було вигідно на той момент, так як ми могли реалізувати свої територіальні амбіції і використовувати такий союз для ослаблення англосаксів, яких вважали більшими ворогами, ніж гітлерівців" більше відповідає дійсності.

Ми брали участь у спільній з гітлерівцями військовій кампанії 1939 року по розділу Польщі та захопленню країн Балтії, яка послужила початком Другої світової війни. Можна намагатися брехати, а можна чесно сказати - так, ми це зробили. Це наша історія.

Ми не спадкоємці СРСР, але ми були його частиною. Причому, далеко не пасивною. Те, що було, то було. Можна зробити вигляд, що це не про нас теж. Але це теж про нас.

Можна сором'язливо називати спільний парад у Бресті "урочистим проходженням під музику", але є мемуари Кривошеїна, є мемуари Гудеріана, і є фото, де Гудеріан разом з Кривошеїним стоять на дерев'яній трибуні, як шерочка з машерочкою.

Я не зрозумію, навіщо цього соромитися і заперечувати. Це було. Ну, і було... СРСР здох і хрін з ним. Захоплені ним території, тепер належать незалежній Україні? І прекрасно.

Ми ж не збираємося співпрацювати з нацистами сьогодні? Ми ж не називаємо себе реінкарнацією Російської імперії або, не дай Бог, Радянського Союзу?

Це помилки і підлості не з нашої історії. Хоча вони і нас стосуються.

Тієї країни давно немає.

Вусату тварюку давно винесли з Мавзолею.

Нинішні господарі Кремля повинні викликати у нас куди більше негативних емоцій, ніж мертві. Так, ми отримали від цього територіальну вигоду. Як це впливає на сам факт співпраці з одним із найстрашніших режимів в історії людства? Та ніяк. Був факт. Визнали, запам'ятали, що так не можна і проїхали.

Але треба пам'ятати про те, що, якщо ти викликав на допомогу диявола, то сірчаний сморід буде супроводжувати тебе до кінця твоїх днів.

Лаятися не буду. І не просіть.

Якщо хочете довести мені, що я принципово неправий, покажіть телеграму Черчилля, в якій він називає нацистів друзями і дружбу з ними "дружбою, скріпленою кров'ю".

В історії є безліч випадків, коли аморальні вчинки виправдовувалися необхідністю. В принципі, майже будь-яку підлість і злочин можна виправдати необхідністю, якщо постаратися.

Поняття моральності в історичному аспекті взагалі виглядає відверто комічним, це давно пора зрозуміти. Якщо це вигідно твоїй країні, то працює принцип: проблеми індіанців ковбоя не хвилюють.

Але заперечувати при цьому гидоту того, що було зроблено, ще смішніше.

Пост присвячений 1 вересня.

А росіянам перш ніж ображатися на поляків, варто згадати Катинь і Харків. Ну, і слова про польську націю, якої не існує.

Оригінал