Прагнемо жити, як на Заході, але діємо, як радянський люд
Найнещасливіша нація чотирьох континентів
Недавно Олександр Зінченко опублікував цікаве дослідження "Українці. Найнещасливіша нація чотирьох континентів". Текст насичений порівняльною аналітикою, багато соціологічних та економічних показників. Але це радше текст-запитання або текст-здивування. Чому не зважаючи на реальні доходи або умови нашого побуту, ми відчуваємо себе не краще за мешканців бідних країн Африки?
Дам своє пояснення.
Перше. Ментально українці вважають себе європейською нацією, а тому порівнюють умови свого життя з найзаможнішими державами світу. З одного боку, це добре, бо ми тягнемося до них. З іншої сторони, наші свідомість, звички та смаки ще перебувають під неймовірним тиском спадку совка та "русского мира". Хочемо жити як люди, але часто не виходить, бо у багатьох випадках ми ще діємо, як радянський і "російський" люд. Хоч можемо цього не усвідомлювати і, водночас, прагнути жити, як на Заході.
Українці оцінюють умови свого життя не такими, як вони є насправді, а так, як нам про це розповідає їхній "зомбоящик" і усілякі рабіновичі з бойками
Друге. Потужний вплив кремлівської пропаганди, завдання якої постійно переконувати нас, що незалежна Україна - це неспроможна і приречена держава. Внаслідок впливу московських ЗМІ українці оцінюють умови свого життя не такими, як вони є насправді, а так, як нам про це розповідає їхній "зомбоящик" і усілякі рабіновичі з бойками. Окремо докладаються медіа українських олігархів. Подивіться, наприклад, ТСН. Випуск починається лише із сюжетів про вбили, підрізали, обікрали, пограбували, зґвалтували і таке інше. Звідки після цього з'явиться почуття щастя? Хоча у найрозвиненіших державах світу так само вбивають, підрізають і грабують. Кримінальна статистика там часто гірша, аніж в Україні.
Насамкінець, однак, нагадаю, що українці - оптимістична нація. Абсолютна більшість нас вважає, що в майбутньому обов'язково будуть зміни на краще. Це стало показує соціологія.
Коментарі