Повернення Росії до G8 залежить від України
Якщо ми і далі будемо лише бідкатись – нам світить капітуляція
Повернення Росії до Великої сімки (чи вісімки) доцільно розділити на два окремих питання. Перше – чи бажають основні гравці цього? Відповідь для нас невтішна: так. Росія – це великий ринок. Багато економік Європи (де перебуває половина G7) несуть збитки від того, що РФ політично демонізована. А повернення до G7 сприймалось би як перехід Росії зі статусу ізгоїв у "рукопожаті". Тобто, вона стала б тим, з ким можна вести справу. І сьогодні Кремль уже не сприймають, як реальну військову небезпеку для Заходу (як це виглядало у 2014). Плюс підіграє кремлівська пропаганда в Європі, яка маніпулює громадською думкою.
Друге питання – чи повернуть Росію? У ЗМІ уже "розганяють" зраду, що президент Франції назвав РФ "глибоко європейською країною" і нібито погодив з президентом США повернення Росії у G8. Але як часто буває – вислів Макрона подали маніпулятивно – не додавши його завершення. "Ми розширимо G7 лише тоді, якщо будуть дотримані Мінські домовленості по Україні… М'яч на боці Росії". Тобто, повернення РФ до Великої вісімки – це лише потенційна цукерка після потенційних поступок на Донбасі.
Повернення РФ до Великої вісімки – це лише потенційна цукерка після потенційних поступок на Донбасі
Що стосується позиції Трампа, то персонально він може симпатизувати Путіну. Але є два "але". Перше – Трамп не самодержець, а система стримувань і противаг у США не дасть йому займатися волюнтаризмом. Друге – у 2020 році в Штатах відбудуться президентські вибори. Трамп розуміє, які наслідки для його перспектив переобратись на другий термін може мати рішення про повернення Росії до "елітного міжнародного клубу". Особливо - коли ще свіжа пам'ять про російське втручання у американські вибори та наслідки внутрішніх розборок з цього приводу. Більше того - 19 серпня набули чинності чергові санкції США проти РФ у справі Скрипалів.
До речі, саме тому, що наближаються вибори у Штатах, і сплила "зрада" - про згоду Трампа на повернення Кремля. Щонайменше, першоджерелом інформації стало видання, яке має більші симпатії до опозиційної йому Демократичної партії.
Якщо Україна не активізує і зовнішню діяльність, і відстоювання своїх інтересів, поступки можуть бути мінімальними
Як би там не було, - рішення по Росії буде прийнято лише після поступок щодо України. Але, якщо Україна не активізує і зовнішню діяльність, і відстоювання своїх інтересів, поступки можуть бути мінімальними. Бо сьогодні всі говорять лише про Мінські домовленості, але забувають про Крим… Якщо ми і далі будемо лише бідкатись, шукати зраду і грати роль об'єкта міжнародної політики – нам світить виключно капітуляція, як би її не назвали: договір про вічну дружбу чи угода про мир на Донбасі.
Богдан Петренко, для Gazeta.ua
