Протистояння наддержав існує лише в голові Путіна

Українці – заручники міжнародного хуліганства

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пов'язав анексію Кримського півострова Росією з протистоянням наддержав. Це важливе зауваження, яке перетворює конфлікт навколо Криму - як і інші схожі конфлікти - на велику світову політичну драму. І яка, думаю, робить жителів півострова - як, втім, і всіх інших українських громадян - заручниками цього великого протистояння.

Але виникає просте запитання: а чому взагалі це протистояння виникло? Коли ми були свідками протистояння Сполучених Штатів і Радянського Союзу в роки холодної війни, ми, принаймні, розуміли, що відбувається. Це було ідеологічне протистояння - хай вплив комуністичного чаду і слабшав щороку, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Це було ідеологічне протистояння - хай вплив комуністичного чаду і слабшав щороку

Проте, усюди, куди приходила Москва, відбувалося практично одне і те ж. "Народно-демократична революція", нехай нерідко й імітована за допомогою радянських або кубинських окупантів. Націоналізація приватної власності. Встановлення однопартійної диктатури якогось чергового народного царька. Підключення захопленої країни до "табору народної демократії".

Словом, те, про що іронічно писав в ті роки Олександр Галич (радянський поет, автор і виконавець пісень, політемігрант. - gazeta.ua) - "нет на свете печальнее повести, чем об этой прибавочной стоимости". І зрозуміло, що в країнах, які орієнтувалися на Захід - навіть якщо говорити про диктаторські режими - була зовсім інша економіка, зовсім інше уявлення про державу. Це було справжнісіньке протистояння систем.

Нинішнє "протистояння наддержав", схоже, існує, в першу чергу, в голові у Путіна

А нинішнє "протистояння наддержав", схоже, існує, в першу чергу, в голові Путіна. І тому, що сучасна Росія, на відміну від того ж Радянського Союзу, впевнений, ніякою наддержавою насправді не є, її економічний потенціал - тим більше при такій величезній території - наближає цю країну швидше до карликів, ніж до велетнів. І тому, що ніякого альтернативного ідеологічного порядку денного російська "сфера впливу" більше не пропонує. І тому, що при всьому протистоянні з цивілізованим світом Росія, як ми бачимо, продовжує від нього залежати, і кожне нове рішення Заходу про посилення санкцій проти цієї країни б'є по її економіці сильніше, ніж будь-яка руйнівна зброя. І тому, що всі прекрасно знають - і на Заході, і в Росії - що "справжні" санкції, які б зруйнували російську економіку - так, вдарили б по самому Заходу, але й "протистояння" припинили б назавжди.

Росія - на відміну від Радянського Союзу - не справжній конкурент, це, впевнений, скоріше, світовий хуліган, з яким не хочуть зв'язуватися

Росія - на відміну від Радянського Союзу - не справжній конкурент, це, скоріше, світовий хуліган, з яким не хочуть зв'язуватися, щоб не з'явилася необхідність переходити до більш рішучих дій. Простіше кажучи - можливо, щоб не довести справу до великої війни, нехай навіть і економічної.

І в цьому - суть того, що відбувається навколо Росії сьогодні. Жителі Криму, як і всі інші українські громадяни - заручники не протистояння наддержав, не конкуренції систем, не змагання цінностей.

Вони заручники цього міжнародного хуліганства.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Дарія Маслова Психолог, сімейний консультант
Євген Чирва Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Погода