Світ на межі хаосу у сфері контролю за ядерною зброєю

Гонка озброєнь може не лише призвести до кризи, але й до небачених досі витрат

Світ балансує на межі сірої зони хаосу у сфері контролю за ядерною зброєю і засобами її доставки.

Вочевидь, саме тому в рамках нещодавно оприлюдненої ініціативи президента США Дональда Трампа, який виступає за підготовку нової міжнародної угоди з контролю над ядерною зброєю, сторонами якої, окрім Сполучених Штатів і Росії, за задумом має стати й Китай, 17 липня в Женеві відбулася зустріч американської і російської делегацій.

За наявною інформацію, сторони детально обговорили широкий спектр питань згаданої проблематики, однак до якогось конкретного результату не дійшли. При цьому, Сполучені Штати серед іншого висловили стурбованість щодо розвитку і розміщення російської тактичної ядерної зброї.

Китай сьогодні має бути інтегрований у нову архітектуру глобальної безпеки

Між тим, наразі безсумнівно одне - Китай сьогодні має бути інтегрований у нову архітектуру глобальної безпеки. Адже Пекін не лише має потужну ядерну зброю і засоби її доставки, але й реалізує доволі амбітний курс на посилення своїх збройних сил і відкрито оголосив про намір у цілому завершити їхню модернізацію до 2035 року.

Хочеться сподіватись, що усі сторони розуміють, що неконтрольована гонка озброєнь може не лише призвести до кризи, але й до небачених досі витрат. Так, за оцінками Конгресу США плани щодо модернізації американської ядерної зброї та засобів її доставки коштуватимуть впродовж 2019-2028 років $494 млрд або близько $50 млрд щорічно. Звичайно, такі витрати є доволі обтяжливими навіть для потужної економіки Сполучених Штатів.

Плани щодо модернізації американської ядерної зброї та засобів її доставки коштуватимуть впродовж 2019-2028 років $494 млрд

Очевидно, це є однією з головних причин згаданої ініціативи Вашингтона. Хоча, мабуть найбільш важливим для багатьох мислячих політиків, військових та експертів є уникнення непередбаченого розвитку подій у чутливій ядерній сфері.

Вочевидь, можна погодитись з думкою про те, що сьогодні, через майже 50 років після початку "розрядки", особливо після силових дій Росії щодо України, ситуація у відносинах між наддержавами кардинально відрізняється від літа 1970 року, коли і США, і СРСР за висловом колишнього державного секретаря Генрі Кіссинджера: "дали згоду на одночасне обмеження як наступального, так й оборонного озброєння".

Не випадково, Сполучені Штати у своїй відомій Кримській декларації від 25 липня 2018 року звернули увагу на недостойну поведінку Росії, як великої держави, що підриває довіру до неї на світовій арені.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода