Молодь скаче з однієї роботи на іншу, як блохи по килиму

Ніде не затримуються довше, ніж на 3 місяці

Буду відвертий. Щоразу, коли переглядаю резюме кандидатів на ту чи іншу посаду в компанію, насамперед звертаю увагу на загальну кількість місць роботи претендента. Я нормально сприймаю, коли людина змінює компанію кожні 2-3 роки. З розумінням ставлюся до тих, хто змінює місце роботи раз на рік. Але мене страшно дратує, коли я бачу, що кандидат перш, ніж почати шукати наступне місце роботи, встиг поміняти 2-3 місця за останні 12 місяців. Розумію, що швидше за все ми у цього кандидата, як і попередні, будемо просто черговою купиною на шляху.

Тут треба, звичайно, сказати велике дякую батькам.

Роки загального тотального неробства, помножені на убогу систему освіти, що не дає жодного шансу становленню не те що середнього класу, а взагалі хоча б соціально-відповідального населення, зробили свою справу і в країні виник гігантський прошарок джобджамперів, які скачуть з місця на місце, як блохи по килиму. Ніде не затримуються довше, ніж на 3 місяці.

Роки загального тотального неробства, помножені на убогу систему освіти, що не дає жодного шансу становленню не те що середнього класу, а взагалі хоча б соціально-відповідального населення, зробили свою справу

Ще треба, звичайно, сказати велике дякую нашій державі.

Корупція і кумівство, як стиль життя - вплинули на процеси розвитку всього, що тільки можна розвинути. Це в підсумку призвело до того, що величезна кількість розумних людей звалила. Ще залишилися звичайно ж розумні і талановиті люди і чимало, але конкуренція за них - колосальна. Це підтвердить будь-який роботодавець.

А в цілому, особливо серед молоді - треш. Зазвичай це менеджери середньої ланки у віці 21-28 років, які сильно не стурбовані ні принципами побудови власної кар'єри, ні завданнями особистісного зростання. Власне, все що їх цікавить - це зарплата і плюшки навколо. І щоб ніхто на роботі не довбав мозок. А ти, як роботодавець, повинен зробити все, щоб йому з тобою було комфортно. Ти повинен напоїти, нагодувати, казку розповісти, спати покласти, а вранці зубки почистити і шкарпетки погладити. Усьому навчити і ще грошей заплатити.

Головна причина - це тотальна девальвація роботи як цінності, ще зі шкільної лави

І тут справа не стільки в зарплаті та умовах, благо від компанії до компанії вони відрізняються. Зрозуміло, що в цілому культури мало як з одного, так й з іншого боку. Але коли є з чим порівнювати - розумієш, що у нас роботодавці хоч і готові вкладати в своїх співробітників, але не роблять цього: хтось банально скупиться, хтось економить, у когось спрацював ефект розбитої кватирки і він взагалі перестав цим займатися, є і зовсім мудаки, які не сприймають своїх людей за людей. Але головна все-таки причина - це тотальна девальвація роботи як цінності, ще зі шкільної лави.

До речі 3 місяці - це навіть багато. Якщо такий співробітник протримався у вас 3 місяці - то він обов'язково занесе цей факт своєї трудової біографії в резюме, яке буде розсилати іншим роботодавцям у пошуках чергового місця "роботи".

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Наталія Лелюх Лікар акушер-гінеколог
Остап Яриш Журналіст української служби "Голосу Америки"
Наталя Д'ячкова Директор юридичної компанії "Скарга"
Погода