Ватнічки вважають, що це саме вони обрали Зеленського президентом. Дуже помиляються

Наші журналісти, політологи та чинуші бадьоро переодягаються у ватнічки. З усіх щілин повиповзали колоради: "Зеленський наш!".

Упродовж усієї передвиборчої кампанії Володимир Зеленський уникав відповіді на принципові питання: не давав оцінок російсько-українській війні й мовчав про ставлення до української армії.

В останньому інтерв'ю Bihus.info пан Ігор Коломойський висловився на цю ж таки тему доволі невизначено. По-перше, він сказав, що на Донбасі має місце "громадянське протистояння". По-друге, зазначив, що організатором конфлікту все ж є Росія.

Ця ж таки двоїстість і в його оцінках Майдану: винен у тому, що Україна вийшла на Майдан, – Янукович (треба було менше красти), але Майдан і революція загалом – це погано.

Слова Коломойського доволі неоднозначні. Але вся антиукраїнська нечисть почала витлумачувати їх на свою користь.

Так, звісно, ми хотіли б, щоб пан Коломойський висловлювався конкретніше. Зокрема й тому, що його роль у протистоянні російській інтервенції – неоціненна. Але Коломойський бізнесмен, він може дозволити собі невизначені формулювання.

Від кого ми маємо право вимагати чітких відповідей, то це від новообраного президента. Хоча не певен, що ми їх отримаємо навіть під час інавгурації.

Однак, вважаю своїм обов'язком наголосити: колорадський реванш не пройде! І зарано наш політикум і політичні коментатори переодягаються у ватнічки. Утім, хай переодягаються, аби видно було хто є хто в Україні.

Ватнічки вважають, що це саме вони обрали Зеленського президентом. Дуже помиляються. Зеленський отримав перемогу тільки тому, що ненависть до Порошенка сягнула максимуму. Порошенка ненавиділи всі: і люди, які опинилися за межею бідності, і люди, які ще тримаються на плаву, але не бачать перспектив в Україні, і люди, які розпізнали в Порошенкові зрадника й путінського агента, який веде наш народ не до перемоги, а до поступової капітуляції.

Хочу звернути увагу пана Зеленського на те, що факт толерування колорадського шабашу однозначно оцінюватиметься як факт зради. Спроби домовлятися з Путіним ціною здачі інтересів України, а на інші домовленості Путін не піде, – розцінюватимуться як зрада.

А звідси дуже просте питання: чи хоче пан Зеленський, аби його, як і Порошенка, вважали російським агентом впливу, а отже й ставилися до нього відповідно?

Нині ми чекаємо відповідей. Ми маємо право на відповіді. І маємо право на ставлення, яке випливатиме з відповідей. А отже, маємо право й на дії, які йтимуть за ставленням.

Країна ще не втратила довіри до пана Зеленського. І я дуже хочу і дуже на те сподіваюсь, що до "переоцінки цінностей" справа не дійде.

Але є принципові речі, які неможливо ігнорувати, – цінності. Нова Україна, Україна без корупції, Україна ліберальна, в якій панує верховенство права, демократія й повага до людини, – така Україна неможлива на засадах зради національних інтересів, глумління над пам'яттю загиблих на Майдані та тисяч воїнів, котрі врятувати країну від російської інтервенції.

Петро Порошенко відступив од цих цінностей. І тому опинився на звалищі історії. Сподіваюсь, пан Зеленський має інші плани на майбутнє.

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua