Крах режиму Мадуро підштовхне Путіна до нових авантюр в Україні

Протистояння у Венесуелі - це не просто конфлікт влади і народу. Це ще й конфлікт Росії та Сполучених Штатів

Ситуація у Венесуелі близька до початку повномасштабної громадянської війни між прихильниками лідера опозиції Хуана Гуайдо і силовими структурами країни, які зберігають вірність президенту Ніколасу Мадуро.

Зусилля Сполучених Штатів, які намагалися вплинути на військових, поки що ні до чого не привели. І дивуватися цьому не варто - за роки правління президентів-популістів Уго Чавеса і Ніколаса Мадуро кадровий склад керівництва армії був значно оновлений, в ньому залишилися тільки віддані прихильники режиму, корупціонери і наркоторговці. Ці люди готові стріляти в народ просто тому, що ніякого іншого виходу для збереження влади і власності у них просто не існує, - пише Віталій Портников для espreso.tv.

За роки правління президентів-популістів Уго Чавеса і Ніколаса Мадуро кадровий склад керівництва армії був значно оновлений, в ньому залишилися тільки віддані прихильники режиму, корупціонери і наркоторговці

Але протистояння у Венесуелі - це не просто конфлікт влади і народу, люмпену і відповідального громадянина. Це ще й конфлікт Росії та Сполучених Штатів. Москва активно підтримує Мадуро і навіть надіслала до Венесуели своїх військових. Вашингтон вимагає відставки диктатора і загрожує військовою операцією. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і держсекретар США Майк Помпео обмінялися жорсткими заявами. І тепер важливо зрозуміти, чи вдасться досягти відставки Мадуро без американської військової операції або ж США дійсно підуть на інтервенцію до Венесуели?

Не потрібно пояснювати, що в разі такого вторгнення режим Мадуро приречений. Але воно може привести до реального зіткнення Сполучених Штатів і Росії - і добре, якщо це буде зіткнення інтересів, а не зіткнення військових.

Але навіть якщо такого зіткнення вдасться уникнути, в разі краху режиму Мадуро його союзник Володимир Путін буде відчувати себе приниженим. Для реальної відповіді Америці у Кремля тоді залишаться два варіанти можливих дій.

Перший - Близький Схід. Не просто знову піти на загострення ситуації навколо Сирії, але за допомогою Ірану і його союзників поставити під сумнів безпеку Ізраїлю. Але для Путіна це занадто ризикований варіант, тому що ситуація з безпекою Ізраїлю знаходиться у зоні особистої зацікавленості президента Трампа. Та й реакція самого Ізраїлю може виявитися занадто серйозним ударом по позиціях Москви в регіоні. Ні, на ескалацію на Близькому Сході Кремль навряд чи зважиться.

Це вже звичний для Путіна спосіб реагування на виклики: ви б'єте по моїм союзникам - я б'ю по вашим

А ось на ескалацію в Україні - цілком. Це вже звичний для Путіна спосіб реагування на виклики: ви б'єте по моїм союзникам - я б'ю по вашим. Операція НАТО проти Сербії і визнання незалежності Косово стали приводом для війни Росії проти Грузії і визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії. Перемога Майдану і втеча Януковича - до анексії Криму. Крах режиму Мадуро, та ще й з американською допомогою, цілком може підштовхнути Путіна до нових авантюр на території нашої країни.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олексій Арестович Військовий експерт
Сергій Сингаївський Письменник, перекладач
Євген Клопотенко Кулінарний експерт
Дмитро Кулеба Дипломат
Погода