На чому можна зекономити у подорожі Південною Америкою

Майже весь континент безвізовий для українців

Менш як 10% українців, з тих, хто подорожує, планує відвідати Південну Америку. На мій погляд, це несправедливо.

У Південній Америці настільки різноманітна природа, що за одну подорож можна побачити все, що є на планеті Земля: океани та гори, пустелі та джунглі, засніжені вулкани та витягнуті долини, тисячолітні льодовики та кольорові плато. Пейзажі тут відверто неповторні — поєднання кольорів та текстур — такого не зустрінеш ніде. А ще дивні культури інших народів — суміш давніх традицій, пісень, танців, магії та християнства.

В Інстаграмі та Фейсбуці я запитала, що зупиняє від подорожі в Південну Америку. Ця стаття базується на всіх коментарях та питаннях, які отримала.

1. Коли краще їхати в Південну Америку?

Більшість країн Південної Америки знаходяться у південній півкулі. Значить, літо там, коли у нас — зима. Найліпше їхати в нашу зиму — їхнє літо, але є пару нюансів.

Для Мачу Пікчу, озера Тітікака, джунглів Перу, Болівії, Еквадору літо Південної Америки — це низький сезон. Низький тут означає дощовий. Але дощів тут не дуже багато — може застати вас пару разів. Проте людей трохи менше, готелі не такі заповнені й можна торгуватися за ціни на житло, сувеніри та екскурсії. Тому я рекомендую їхати в цю частину континенту саме в грудні, січні, лютому.

Починаючи з середини листопада до середини березня, треба їхати у Патагонію без вагань

Для Патагонії літо Південної Америки — це високий сезон. І часто — це єдиний сезон, коли відкриті всі дороги та кемпінги. Тому, починаючи з середини листопада до середини березня, треба їхати у Патагонію без вагань. Інакше просто не вийде. Через сезонність в цей час тут буде багато туристів.

Для Буенос-Айреса, Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Монтевідео грудень, січень, лютий — це шалена спека. Туди краще їхати взимку (наше літо).

2. Візи для подорожі в Південну Америку.

Майже весь континент безвізовий для українців або віза безкоштовна. Можна брати паспорт і сміливо їхати у Перу, Еквадор, Бразилію, Аргентину, Чилі, Уругвай та Парагвай.

У Болівії можна отримати візу безкоштовно у містах будь-якої з перелічених країн (наприклад, в Буенос-Айресі, Лімі, Пуно, Сантьяго віза виготовляється день-два). В консульстві Болівії в Києві віза коштує 30$.

Колумбія скоро ратифікує договір про безвіз з Україною. Зараз віза коштує від 130$.

3. Вакцини для Південної Америки.

Варто зробити ін'єкцію проти жовтої лихоманки перед відвідуванням Болівії та зони джунглів будь-якої з країн. Ін'єкція робиться один раз на все життя. Видається міжнародний сертифікат про вакцинацію. Для отримання візи в Болівію безкоштовно, потрібно мати цей сертифікат. В іншому випадку, за візу потрібно буде заплатити на кордоні 50$.

Варто зробити ін'єкцію проти жовтої лихоманки перед відвідуванням Болівії та зони джунглів будь-якої з країн

Вакцину можна зробити в лікарнях у Києві та Львові (~600 грн). Перед візитом в лікарню, краще уточнити, чи точно видають міжнародний сертифікат — він буде потрібен не раз (наприклад, в Кенії). І не забудьте взяти його з собою!

Якщо плануєте поїхати в джунглі, треба перевірити, чи зона не є малярійною. Від малярії не існує вакцини. Для запобігання потрібно пити антибіотики певного типу — для кожної зони різні.

4. Чи можна обійтися без іспанської мови в Південній Америці?

Чи говорять там англійською? Чи можна мандрувати без іспанської?

Я щиро пропоную ставитися до цього питання простіше. Якщо добре подумати, невже всюди у світі так добре говорять англійською? Пригадайте Францію, Італію, Таїланд чи В'єтнам.

Так само, як і в цих країнах, в Південній Америці люди більш-менш розмовляють англійською у великих містах. У більш розвинених країнах (Бразилії, Аргентині, Чилі) краще говорять англійською, ніж у Болівії, Перу, Еквадорі чи Парагваї.

Серед моїх друзів є кілька, які подорожували зовсім без знання іспанської. Мова жестів та базові фрази — цього достатньо! Моя особиста рекомендація з досвіду — варто вивчити цифри, щоб орієнтуватися в цінах на слух.

5. Безпека, шахрайство та криміногенна ситуація в Південній Америці.

Уявіть, що ви в центрі Парижа чи Барселони, де навколо сотні людей. Хочеться тримати руку на кишені з телефоном та гаманцем. Так само і в Південній Америці.

Головне правило — носити персональні речі (паспорт, гроші, карти) в сумці/рюкзаку перед собою або в прихованому поясі. На великий рюкзак чи валізу краще натягнути чохол, щоб не можна було відкрити, поки ви йдете містом.

Не варто ходити в нетрі, якщо вони не захищені поліцією чи військовими. Не варто ходити в ті районі, куди не радять місцеві. Не варто ходити вночі на околицях великих міст.

Ці поради можна дати для будь-якої країни світу. В Болівії та Бразилії є випадки, коли грабіжники вихоплюють телефон/сумку з рук. В цих країнах потрібно бути трошки більш пильними.

В Аргентині та Чилі зустрічається скімінг — коли з банківської карти знімають всі гроші. Варто взяти кілька карт з собою, між якими розподілені кошти. Також краще мати трохи готівки (не всюди можна платити картою). Та мати контакти свого банку, щоб миттєво повідомити про шахрайство і повернути кошти швидше.

6. Громадський транспорт та оренда авто в Південній Америці.

Насправді я не раджу авто для більшості локацій Південної Америки. Воно може знадобитися лише в Патагонії та й там не обов'язково. В Південній Америці настільки якісні автобуси та їхні маршрути наскільки розвинені, що цього цілком достатньо. Залізниць в Південній Америці немає або вони на короткі відстані. Тому автобусні перевезення дуже сильно розвинулися протягом 20 ст. На автобусах я проїхала все Перу протягом місяця, побувавши й в джунглях на півночі, і в Андах, і в пустелі, і в Куско, доїхавши аж до кордону з Болівією.

Не раджу авто для більшості локацій Південної Америки

Автобуси дуже відрізняються від наших. Є місця двох класів: "преміум/бізнес" та "економ". Преміум означає, що сидіння повністю розкладаються в ліжко. Економ теж розкладається в ліжко, можливо, трошечки менше. Економ-класу повністю достатньо для комфортної подорожі. В автобусах дають напої та закуски, а залежно від вартості квитка, — гарячий обід. В Болівії, оскільки вона менш розвинена, автобуси не такі комфортні.

Ціни на внутрішні авіаперельоти починаються від 20-30$ в один бік. Якщо купувати заздалегідь, це дуже економить час, а ціна як за автобус.

7. Гірська хвороба в Південній Америці.

У Південній Америці дійсно багато передумов для виникнення гірської хвороби, тому що багато локацій знаходяться на висоті вище 3500 м над рівнем моря.

Необхідно акліматизуватися на кожній новій висоті та пити багато води. Наприклад, приїхати в Куско (3400 м н.р.м.) та провести там мінімум 2-3 дні, тим більше, що там є що подивитися. Тільки потім їхати на озеро Тітікака (3811 м н.р.м.). До речі, Мачу Пікчу знаходиться на висоті лише 2430 м — трошки вище Говерли.

Гірська хвороба може виникнути під час туру в солончак Уюні та альтіплано в Болівії. Там висота в деяких місцях сягає 4850 м н.р.м.

У мене була гірська хвороба в Перу під час походу в Андах (г. Чуруп, 4500 м). Було кепсько, але я знехтувала акліматизацією. Потім протягом подорожі хвороба більше не проявлялася навіть в Болівії.

8. Як шукати житло в Південній Америці?

У Південній Америці чудово працюють Booking.com та Airbnb. Я зазвичай перевіряю обидва ресурси та вибираю найвигідніший варіант. У великих містах та в дорогих країнах з досвіду дешевше жити через Airbnb. А у маленьких містах краще, цікавіше та дешевше жити в гестхаусах, які можна знайти через Booking.com. Також є готелі та хостели. В цілому пошук житла не відрізняється від пошуку в Європі.

У маленьких містах краще, цікавіше та дешевше жити в гестхаусах

9. Чи безпечно подорожувати дівчині самій в Південній Америці?

Насправді Південна Америка — шалено популярний напрямок у світі. І там дуже багато соло-мандрівниць з різних країн. Розвинені країни, комфортний якісний транспорт, локації, де багато інших туристів, наявність готелів та хостелів — все це робить континент відкритим для будь-якого формату подорожей, в тому числі для дівчачого соло.

10. Чи можна їхати з дітьми в Південну Америку?

Треба! Все необхідне є. Можна заздалегідь купити авіаперельоти всередині країни, щоб уникнути нічних переїздів.

Можливо, з дітьми буде менш комфортно під час триденного туру в солончак Уюні. Тому що умови для ночівлі там досить обмежені — загальна кімната на групу 5-6 людей. Також в деяких місцях цього туру висота вище 4800 м. Тоді варто взяти одноденний тур — лише в солончак.

11. Перше знайомство з континентом: з якої країни Південної Америки почати?

Перу найбільше підійде для відкриття цього континенту. Ця країна найбільш різноманітна в природі, цікава історично та фінансово доступна. В Перу є гори, океан, джунглі, водоспади (наприклад, Ґокта — третій найвищий у світі), пустеля Наска, інкська та доінкська спадщина, Мачу Пікчу та озеро Тітікака.

Звісно, цікаво буде і в Аргентині чи Бразилії. Кожна країна має безліч ландшафтів та локацій. Проте вони на порядок дорожчі та більші.

12. На скільки часу краще їхати в Південну Америку?

Якщо час дозволяє, то ідеально мати від місяця на одну країну, бо вони досить великі, а цікавих місць в кожній багато. Наприклад, у мене пішов місяць на Перу, 3 тижні на Болівію, більше 3-х тижнів на Аргентину і в ній ще залишилися місця, де я не була.

Якщо їхати з розрахунком відвідати кілька країн за раз, то варто мати в запасі хоча б 3-4 місяці. Більшість людей, яких я зустрічала там, подорожували 7-9 місяців. У мене було лише 3 місяці і я відвідала Перу, Болівію, Аргентину та частину Бразилії.

Якщо їхати з розрахунком відвідати кілька країн за раз, то варто мати в запасі хоча б 3-4 місяці

13. Чи варто їхати на 2 тижні в Південну Америку?

Звісно так! Я за те, щоб побачити хоча би частину своєї мрії, ніж не побачити нічого!

14. Що можна побачити за 2 тижні в Південній Америці?

Приклади маршрутів:

Перу: Ліма — Наска — Куско — Мачу Пічку — Тітікака — Арекіпа — Ліма.

Болівія: Ла-Пас — джунглі — Уюні — Сукре — Потосі — Ла-Пас.

Бразилія: Ріо — Сан-Пауло — Курітіба — водоспад Ігуасу — джунглі — Ріо.

Патагонія (Аргентина і Чилі): гора Фіц Рой — льодовик Періто Морено — о. Магдалени з пінгвінами — нацпарк Торрес Дель Пайне — Ушуайя.

Еквадор: Кіто — вулкан Котопаксі — Баньос де Агва Санта — Куенка — Галапагоські острови — Кіто.

15. Який одяг брати в подорож по Південній Америці?

З досвіду найбільше знадобляться вітрівка, курточка (або теплий светр під вітрівку), фліска, штани та зручне взуття. Лише в таких місцях, як Ріо, Буенос-Айрес, в джунглях, в пустелі Наска, на пляжах, що ближче до екватора, знадобляться шорти/спідниці та сандалі. Оскільки більшість локацій знаходяться на висоті та південніше екватора, там досить прохолодно. У мене були навіть шапка/баф та рукавиці, які знадобилися в Патагонії.

16. Як краще летіти в Південну Америку та на які ціни розраховувати?

Стандартні перельоти стартують від 1000$-1200$ у два боки. Варто пошукати акції та орієнтуватися на ціни нижче 500$ у два боки.

Акцій протягом року достатньо. Найчастіше я зустрічаю знижки в Буенос-Айрес, Ліму, Ріо чи Сан-Паулу. Акції пропонують іспанські, італійські, португальські, французькі авіалінії. Варто моніторити вильоти з таких міст: Мадрид, Барселона, Рим, Мілан, Венеція, Париж, Брюссель, Амстердам, Лісабон.

17. Який мінімальний бюджет для подорожі в Південну Америку?

Переліт — від 500$ у два боки.

Вхід в Мачу Пікчу — 60$. Тур в джунглі на 3 дні — 200$ (Еквадор, Перу, Болівія). Тур в Уюні на 3 дні — 150-200$. Входи в нацпарки — 25-35$.

Внутрішні перельоти по країні — від 30$. Автобуси — від 10$.

Житло — від 10$ за гестхаус/хостел; у великих містах — від 25$ за кімнату/готель.

Їжа — від 3$ (Еквадор, Перу, Болівія) та від 6-10$ (Чилі, Аргентина, Бразилія)

Візи — безкоштовно.

18. На чому можна зекономити в Південній Америці?

Я дуже раджу зекономити на наступних 3 речах: їсти на ринках та в місцях, де харчуються місцеві ("комедор"), їздити на короткі відстані на маршрутках для місцевих ("колективо"), жити у гестхаусах.

Ринки в Південній Америці чисті. Майже на кожному буде виділене місце для "ресторанчиків", які називаються "комедори" (від ісп. слова "їсти"). Там можна замовити меню дня (перше, друге і компот) за 1-3$.

Раджу зекономити на наступних 3 речах: їсти на ринках та в місцях, де харчуються місцеві ("комедор"), їздити на короткі відстані на маршрутках для місцевих ("колективо"), жити у гестхаусах

Колективо зазвичай їздять між селами чи невеликим містами. Як набирається народ, водій рушає. Коштує менше 1$. Комфорт базовий, проте буде повне занурення в культуру з андійською музикою та людьми. Мені це було дуже цікаво. Часто за проїзд 1-3 годин в колективо дізнаєшся більше, ніж за 3 дні перебування в країні. Перед посадкою запитайте в інших пасажирів, скільки коштує проїзд (не у водія), або давайте стільки монет, скільки дають вони — так точно не переплатите.

Колективо немає в Аргентині, Чилі, Бразилії. Але там гарний автостоп (перевірено).

Приватні кімнати в гестхаусі для пари/сім'ї стартують від 10$. Можна побачити побут людей, поговорити з господарем, отримати безцінні поради, де дешевше поїсти, де відправляється місцевий колективо та скільки він коштує, де дешевші сувеніри. А, значить, зекономити ще більше!

Я щиро впевнена, якщо знаходитися серед людей, то набагато більше дізнаєшся про країну. Ось чому я раджу знати цифри іспанською — щоб ловити на слух, що радять місцеві.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі