Імпічмент, негайно!

За державну зраду і корупцію на крові

26 лютого фракція "Батьківщина" у Верховній Раді виступила за створення тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів корупції в "Укроборонпромі" та державної зради в діяльності президента Петра Порошенка. Також ініціювала збір підписів народних депутатів за початок процедури імпічменту президентові України.

Попри те, що спеціального закону про імпічмент немає, згадана процедура досить чітко прописана в Конституції. Відтак, зважаючи на те, що Конституція є Законом прямої дії, конституційної норми цілком достатньо для реалізації імпічменту.

Право Верховної Ради усунути президента з посади в порядку імпічменту передбачено пунктом 10 статті 85 Конституції. Статтею 111 регламентовано саму цю процедуру. Жодних часових чи інших обмежень застосування процедури імпічменту Конституцією не передбачено. Тож, попри те, що до президентських виборів лише місяць – Верховна Рада цілком спроможна пройти всі етапи, які передбачені статтею 111 Конституції.

Попри те, що мені доводилося вкрай критично висловлюватись на адресу Юлії Тимошенко, нині я вимушений виступити на підтримку її ініціативи. В країни немає іншого виходу аніж, задіявши конституційні процедури, позбавити Петра Порошенка посади й притягнути його до відповідальності за державну зраду.

У своїх виступах мені доводилось наголошувати: корупційні діяння Петра Порошенка сягнули такого масштабу, а факти його державної зради настільки очевидні, що добровільно, за результатами виборів, він не може піти з посади. Наступний-бо президент буде вимушений ініціювати розслідування і корупції, і державної зради. І нині в Петра Порошенка є простий і зрозумілий, мов вирок, вибір: він або виграє вибори (всіма законними та незаконними способами), або наражається на неминуче слідство, суд і ув'язнення. Незаконних методів у нього набагато більше аніж законних. Одначе й мотивації порушувати закон Петру Порошенкові не бракує.

Зважаючи на те, що можливостей застосувати адміністративний ресурс у президента достатньо, беручи до уваги й можливості маніпулювання масовими суспільно-політичними настроями – перспектива того, що Петро Порошенко залишиться на посаді й на другу каденцію є досить реальною. Але він небезпечний на посаді президента. Економіка в стагнації; розвиток оборонної промисловості штучно гальмується; країну щороку покидають мільйони молодих людей; капітуляція перед ворогом, яка іменується "Мінськими домовленостями" – очевидна. Іще п'яти років президентства Петра Порошенка наша країна не витримає. Петро Порошенко на пару з Віктором Медведчуком й іншими колаборантами продовжать кроїти і зрештою знищать Україну.

Відповідно, беручи до уваги наведені фактори – мотивацію Петра Порошенка та неминучість масштабних фальсифікацій – сподіватися на вибори, на те, що 31 березня Україна нарешті скине кремлівського агента з посади президента, – жахливий самообман. У "каруселях", маніпуляціях, підкупах, голосуванні "мертвих душ", псуванні бюлетенів, переписуванні протоколів – наша "політична еліта" дасть фору кому завгодно. Тож на вибори – жодних надій.

Немає надій і на поствиборчі протести. Анатолій Гриценко в інтерв'ю журналісту Остапу Дроздову повідомив, що його політична сила готується не до виборів, а до наступних протестних акцій, оскільки вибори будуть сфальсифіковані. Одне слово, вперед у минуле, в 2004 рік!

Мушу зазначити, що фактором перемоги помаранчевої революції, серед іншого, була й позиція Леоніда Кучми, котрий всіляко намагався уникнути силового сценарію, не кажучи вже про кровопролиття. Однак відтоді політична культура в Україні істотно змінилася. Варто взяти до уваги й те, що мотивація Леоніда Кучми, котрий в 2004 році контролював силовий блок, посутньо відрізняється від мотивації Петра Порошенка, котрий нині контролює армію та спецслужби. Тож, повернення в минуле – неможливе.

Жодні поствиборчі протести, навіть якщо у них візьмуть участь "Громадянська позиція", "Батьківщина" й інші політичні партії та громадські об'єднання, результату не дадуть. Порошенко триматиметься за владу до останнього маніфестанта. І розстріл "Небесної сотні" здаватиметься "інцидентом" на тлі тих масштабних репресій, до яких неминуче вдасться Петро Олексійович.

Наступним є фактор Росії. Владіміру Путіну немає сенсу жертвувати пішаком, який став ферзем, задля того, аби вести у ферзі іншого свого пішака. Путін – союзник Порошенка. У разі початку масових акцій протесту в поствиборчий період – загострення ситуації на лінії фронту неминуче. А отже, неминучим є й введення воєнного стану в Україні. Цей захід стане інструментом Петра Порошенка в приборканні протестних настроїв. І кожен патріотично налаштований громадянин України, усвідомивши продовження російської агресії, відмовиться від участі в протестах задля протистояння окупантам. Отже, допустити перемогу Петра Порошенка на виборах, сподіваючись на перемогу в подальшій революції, – це хибна стратегія. Петра Порошенка треба зупиняти зараз. Петра Порошенка треба усувати від влади зараз. Бо влада буде використана ним з метою підкорення України волі Кремля і з метою придушення всіх протестних настроїв.

Я пам'ятаю ті розмови на Майдані в лютому 2014 року: якщо ми розійдемося – нас винищать усіх по одному. Наразі аналогічна ситуація. Всіх нас, всіх, хто ще не осліп і бачить очевидне, всіх, хто ще не отупів од маніпуляцій, всіх, в кого ще розум не відмер від небажання думати, всіх нас винищать по одному. Нікому, ані з журналістів, ані з політологів, ані з громадських активістів, ані з опозиціонерів, Петро Порошенко не пробачить цей передвиборчий цейтнот. Не пробачить викриттів і критики. Всіх нас винищать по одному, в ім'я офшорів, Мальдів і "собирания земель русских". А отже, діяти треба не після 31 березня, а зараз.

Ситуація, в якій нині опинилася Україна, з усією неминучістю фальсифікацій і викривлення волевиявлення, із загрозою воєнного вторгнення, – була цілком передбачувана. І – хай йому чорт! – я попереджав. Але наші політики й громадські активісти гаяли час. І нині, коли соціологічні опитування почали показувати ймовірність перемоги Петра Порошенка на виборах, а отже – ефективність маніпуляцій – наші опозиціонери спохватилися. Але, краще вже зараз, аніж ніколи. Краще вже зараз, бо завтра всі протести приречені на поразку – криваву поразку. А України приречена на знищення. Тож, час діяти.

Верховна Рада не вельми охоче підтримуватиме ініціативу "Батьківщини" з проведення імпічменту Петрові Порошенку. Необхідно пройти етапи зі створення спеціальної парламентської слідчої комісії, голосування в сесійній залі, необхідними будуть висновки Конституційного та Верховного Судів і знову голосування у Верховній Раді. Рішення про імпічмент парламент має ухвалити трьома четвертями голосів од конституційного складу. У підсумкові потрібно буде здобути 338 голосів. Зважаючи на те, що президент уміє "працювати" з народними депутатами, такої кількості голосів за імпічмент Верховна Рада не дасть. Але є фактор, який змусить народних депутатів замислитись про інтереси країни та своє політичне майбутнє. Це фактор вулиці!

Без масового протесту, без мобілізації всіх ресурсів усіх опозиційних політичних партій ініціатива "Батьківщини" не дасть результату. Вимогу парламентського розслідування корупційних діянь і фактів державної зради збоку Президента Петра Порошенка треба підтримати вже зараз. Вулиця здатна змінити ситуацію і розстановку сил у Верховній Раді. Масовий протест проти корупції на крові, масова вимога розслідування кричущих фатів державної зради – це те, на що нині здатна патріотична громадськість.

Тільки участь усіх і кожного, участь усіх нас, в акціях протесту, – єдиний засіб притягнути Петра Порошенка до відповідальності. Єдиний засіб запобігти неминучому кривавому перебігу подій, на який Петро Порошенко, безперечно, зважиться. Єдиний спосіб врятувати Україну.

Ми можемо змінити хід історії України, сценарій якої написаний Путіним і реалізується Порошенком. Потрібно лише діяти. Діяти рішуче. Діяти організовано. Разом. Сьогодні.

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua