Гандзюк навіть після смерті працює на очищення системи. Це приклад для нас

Не може бути іншої влади, коли громадяни відстороняються і кажуть, що не можуть вплинути ні на що

11 лютого голові Херсонської облради Владиславу Мангеру (ВО "Батьківщина") оголосили підозру в організації вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк. Він призначив $5,6 тис. винагороди за злочин, за даними Генпрокуратури. Звернувся до посередників Олексія Левіна та Ігоря Павловського. Останній знайшов організатора Сергія Торбіна. Батько убитої Віктор Гандзюк у співпраці з кримінальником Левіним звинувачує також голову Херсонської ОДА Андрія Гордєєва (Блок Петра Порошенка) і його заступника Євгена Рищука.

Херсонська область - одна з найгарячіших точок країни. Там впливове проросійське лобі. Є велике скупчення колишніх військових, які не пройшли психологічну реабілітацію. Вони гуртуються у групи і ті з часом стають напівкримінальні або кримінальні.

Катерина постійно виступала проти корупції, домовленостей між місцевими баронами і правоохоронцями. Одна з небагатьох відкрито називала імена. Була депутатом місцевої Ради від "Батьківщини". Потім пішла з партії. Виявилося, що БПП і "Батьківщина" в регіоні - це кримінальні барони. Але політику не полишила. Вона ніколи не приховувала, що хоче вирости до загальнодержавного рівня.

Ця справа - боротьба між минулим і майбутнім. Катерина - регіональний чесний і принциповий політик - була вимушена займатись активізмом, щоб доводити свою позицію. А на лаві підсудних - теж політики, які виявились важливими для керівників з Києва. Це про те, що політичні партії будуються не знизу, а згори. Є лідер, який продає франшизу, бренд, формує списки. Він байдужий до витівок місцевих кримінальних авторитетів. Цю ганебну практику треба винищити. Політики мають обиратись на праймеріз. Але суспільство не готове брати активну участь у виборах, формувати власні політичні проекти, платити гроші партіям, волонтерити на виборах. Воно опосередковано винне, що активісти опиняються на одинці з кримінальною номенклатурною системою. Ми не дали іншої системи.

Справа Катерини Гандзюк - це урок нам, бо ми обираємо політиків. Не може бути іншої влади, коли громадяни відстороняються і кажуть, що не можуть вплинути ні на що. Катерина навіть після смерті продовжує працювати на очищення системи. Це має бути прикладом для нас.

Чи було б розслідування без контролю активістів? Не знаю. Громадський контроль необхідний у будь-якому суспільстві. Це працює в усіх країнах світу. Спочатку є держава, потім народ, потім - нація. Тоді держава трансформується у національну. Ми бачимо, як наш народ перетворюється на націю. З іншого боку, активізм - поки що не системна робота. Він має перетворюватись у рухи, ідеологічні, ціннісні групи, які призначають політиків.

Ми тиснемо мітингами, бо немає іншого способу вплинути на правоохоронні органи. Журналісти, громадський сектор, наглядові ради є, але виконують декларативну функцію. Це все робота громадянського суспільства. Системи ефективного контролю влади немає. І це наше завдання. Бо тільки так вбережемо активних людей від страшної долі Гандзюк. Суспільство до цього не готове і недозріло. Закон має захищати будь-яку людину. У нас закон репресивний. Громадськість впевнена, що він існує тільки для покарання.

На Катерину напали учасники АТО. Ми бачимо чиновницю, яка діє як активістка. І героїв, які діють як бандити. Представники патріотичних політсил діють як феодали, всупереч ідеологій їх лідерів. Треба зробити роботу над помилками, щоб ця справа стала перемогою громадянського суспільства. Відповідальність у нас спільна.

Лариса Волошина, записано з коментаря для Gazeta.ua