Москва готується до церковної війни проти Фанару

Кремль навряд чи відмовиться від організації кривавих провокацій

Отже, сталося. Томос Вселенського на автокефалію Православної Церкви України — реальність.

Інтриги й "багатоходівки" Московського патріархату у світовому православ'ї на цьому етапі зазнали краху. У Москві розпач і "скрегіт зубів". Усі звичні луб'янські технології поки що виявилися безсилими. Спроби Кремля переформатувати тисячолітній устрій Вселенської православної церкви на свою користь провалилися. У діях Московського патріархату останнім часом виявляється стилістика не так його самого, як Путіна, доволі нахабна й виклична, - пише Ігор Лосєв для видання "Український тиждень".

Для Путіна брутальні дії є абсолютно природними й традиційними. Путінська Москва, залучивши очільника РПЦ та його структури, спробує продемонструвати показову "страшну помсту" Константинополю, Україні та їхнім прихильникам.

Днями пролунала вельми показова заява керівництва РПЦ про те, що нібито патріарх Варфоломій із наданням томосу Україні остаточно відірвався від світового православ'я. Ми, звісно, не з'ясовуватимемо тут, яке право має Москва виступати від його імені. Проте зрозуміло, що там готуються до справжньої церковної війни проти Фанару (резиденція Вселенського патріарха в Стамбулі) для його ізоляції в середовищі православних церков і цілковитої дискредитації, як головного центру православ'я.

Кремль свідомо йде на епохальний церковний розкол, що може мати наслідки як передбачувані, так і несподівані. 1054 року внаслідок великої схизми, коли Папа Римський і Константинопольський патріарх взаємно піддали один одного анафемі, замість відносно єдиної, святої, соборної та апостольської церкви виникли дві нові: римо-католицька й православна. Що може з'явитися тепер? Сучасна Російська православна церква може стати зовсім окремим релігійним явищем, чимось на кшталт Російської старообрядницької церкви, що за догматикою та ритуальною практикою належить до православ'я, але вже не одне століття існує сама по собі, за його межами.

Тепер Москва розпочне бурхливу діяльність та активну жорстку "роботу" з православними церквами. Сербська православна церква є однією з проросійських. Буде великий тиск на Болгарську православну церкву. Очікується шантаж Грузії. Польська православна церква реально є сателітом Москви, як і Православна церква Чеських земель і Словаччини.

За Україну й Константинополь, напевно, виступатимуть Єрусалимська, Елладська (Грецька), Кіпрська, Румунська й Албанська церкви. Грузинська під знаком питання, як і Болгарська. Таким чином, можливим є формування двох церковних коаліцій: проконстантинопольської та промосковської.

Крім підвищеної активності на світовій арені, Москва явно не збирається бути пасивною в Україні. Навряд чи вона відмовиться від організації кривавих провокацій, щоб створити картинку для світових і російських ЗМІ.

Текст скорочено