Україна зобов'язана охороняти власні морські комунікації

Глава РНБО Олександр Турчинов заявив, що готує новий прохід через Керченську протоку. Вважаю, зараз буде купа постів у "Фейсбуку" про "хто послав голих босих не тремтячою рукою".

Тут можна було б написати багато слів про те, що один той прохід дуже сильно хитнув чашу терезів на міжнародній арені на користь України. Про те, що досить вже принижувати свою армію, яка, нарешті, навчилася показувати зуби і виконувати завдання. Про те, що конкретно нас з "Фейсбуку" ніхто туди не жене. Якщо ви не готові виконувати ці завдання - не виконуйте. Але є люди, які готові - і вони виконують, і дають присягу, і дотримуються її. Про те, що полонені моряки не якісь там нещасні обдурені нетямущі, яких відправили на забій, а воїни, які виконали свій обов'язок. Виконали його з честю і їх обов'язково звільнять і повернуть. Про те, що якщо суспільство не готове відстоювати свої рубежі, то давайте просто приберемо армію з лінії фронту, тому що там теж стріляють і потрапляють в полон, і поставимо на цьому крапку.

Але я напишу тільки один термін. "Військова присутність".

Відкриваємо словник. Читаємо. "Розрізняють такі форми військової присутності: ...патрулювання ВМС у водах Світового океану... У ХХ столітті окремі держави стали використовувати військову присутність в цілях: ...військово-політичного тиску, а також охорони власних морських і повітряних комунікацій".

Це навіть не води Світового океану. Це - українські територіальні води. Про що тут можна міркувати, взагалі не зрозуміло.

Якщо Україна вважає себе суверенною державою з власною незалежною суверенною територією - вона зобов'язана бути присутньою в своїх суверенних водах. Зобов'язана! Зобов'язана охороняти власні морські комунікації. Без варіантів.

Це наші води. Ми будемо тут ходити. Крапка.

Не готові - не ходіть. Я ось, наприклад, не готовий. І сиджу в бункері на дивані.

Але не заважайте тим, хто, розуміючи і приймаючи всі ризики, готовий.

І робить.

Оригінал