Коли говоримо про Насірова, давайте згадаємо Коломойського

Самі собі створюємо проблеми

Рішення суду по Насірову на перший погляд виглядає, м'яко кажучи, дуже дивним і таким, що просякло "корупційним духом".

Не виправдовуючи його у жодному разі, давайте спробуємо розібратися, що стояло за його ухваленням. Корупція? Халатність виконавців? Змова? Чи може верховенство права?

Оскільки Феміда сліпа, вона має ухвалювати рішення, в першу чергу, прислухаючись до аргументів сторін, а не іти за емоційними настроями суспільства.

Розглянемо рішення під двома кутами. Перший – принцип законності, другий – верховенства права. Ці поняття різні. І кожне із них лягає у принцип функціонування різних правових традицій – континентальної і англо-саксонської. Якщо перший говорить, що в основі рішення має лежати Буква Закону, то другий - Дух Закону.

Якщо суд пішов першим шляхом, то в принципі, як це дико не звучить, він ухвалив законне рішення.

Згідно норм Закону "Про державну службу" на роботу не можна брати людей із подвійним громадянством. Але цей же закон говорить, що наявність подвійного громадянство не є підставою для звільнення чиновника.

І хоча Кабмін максимально дотримувався процедур і формулювання під час звільнення одіозного чиновника, адвокати Насірова через крючкотворство і формальні підстави змогли довести свою правоту.

Однак суд з точки зору принципів Духу, а не Букви Закону, міг подивитися на справу інакше. Встановити, а коли настав факт ймовірного отримання іноземного громадянства. Якби встановив, що Насіров набув громадянство до того, як був призначений на посаду, це означає, що його не могли призначати, а отже підстави для звільнення законні. Якби ми були в англо-саксонському суді, то він би так і зробив, оскільки саме така "судова нормотворча позиція" лежить в основі їх роботи.

Якщо хочемо змінити ситуацію, треба щоб народні депутати міняли сам закон. Але вони не хочуть цього робити, бо їх усе влаштовує. Згадаємо Ігоря Коломойського, який казав крилату фразу: "Два гражданства нельзя, а три - можно".

По неперевіреній інформації низка нардепів також мають закордонні паспорти, а отже їх можна позбавити мандату. Саме тому вони ніколи не поміняють цей та інші закони, які нівелюють боротьбу з політичною корупцією.

Це стосується і законів, коли чиновників беруть на поруки.

Тому замість того, щоб критикувати, опозиційні політики мають реєстрували законопроекти. Однак вони чомусь не спішать це робити. Можливо тому, що відчуваючи запах "провладних крісел", хочуть також мати шляхи для відступу.

Насіров на посаду не повернеться, оскільки юристи Кабміну спрацювали оперативно підготувавши апеляцію, а уряд вже підготував рішення про його відсторонення. Насіров отримав тимчасову моральну компенсація. Кошти навряд чи одержить, так само навряд чи він повернеться на посаду.

Також треба розібратися чи не було халатності з боку юристів Мін'юсту, які представляли позицію уряду в суді.

А поки будуть іти процедурні моменти, українці і надалі почуватимуть себе героями анекдоту, коли самі собі створюємо проблеми, які потім героїчно вирішуємо під скептичний погляд наших міжнародних партнерів.

Віктор Таран, для Gazeta.ua