Азовське загострення нам на руку

Тримайте спокій та допомагайте армії

Нічого не розумію у військово-морських питаннях. Ніколи не ходив ні на чому більшому за байдарку. Але трохи розуміюся на логіці та стратегії.

1. П'ятий рік триває російсько-українська війна, в якій стратегічна мета Росії — знищення України як незалежної держави. Задля цього здійснюються військові, економічні, внутрішньополітичні операції. Ідеал — слабка розірвана країна без зовнішніх союзників, в якій проросійські політики мають достатній вплив.

2. Слабкість українських позицій на Азовському морі не новина. Про це говорять більше півроку. Завдання мінімум російських сил — блокада портів на Азовському морі, що призведе до втрат у зовнішній торгівлі України (основні експортні товари йдуть морем). Завдання максимум — пробиття суходільного проходу до Криму (що не вдалося їхнім сухопутним силам та десанту у 2014) та повне блокування України з моря, включаючи Одесу. Це зруйнує нашу зовнішню торгівлю повністю.

3. Для виконання цього завдання російський флот постійно блокував українські торговельні судна. Не реагувати на це неможливо, бо відсутність реакції провокує ескалацію. Розміщення українських сил (хай слабких) в Азовському морі та використання дозволеного міжнародними конвенціями шляху переходу — це не лише наше право, а й обов'язок нашого флоту в таких умовах.

4. Рано чи пізно ситуація мала загостритися. Це було очевидно. Ось вона й загострилася.

5. Побудувати великий флот, що здатен протистояти Росії на Чорному морі, - це 10 років та мільярди доларів. Такої можливості Україна не має.

6. Наша основна зброя на даний момент — дипломатична. Так, іншої зброї на морі наразі Україна не має. Але й ця зброя є дієвою, якщо вміти нею користуватися. Україна попередніми дипломатичними операціями довела, що вміє.

7. З цієї точки зору, загострення нам на руку (попри наші переживання за долю моряків). Агресія є прямою та зафіксованою. Це вже не те, що називається дипломатичною мовою "proxies" (якісь проросійські чи контрольовані Росією сили). Це безпосередньо ВМФ РФ. Такі кораблі не можна купити в кожному воєнторзі. Чи було загострення спровоковане українською стороною заради потужного дипломатичного удару? Може, так, а може, ні. Неважливо, бо важливий сам факт.

8. Воєнний стан є інструментом цієї дипломатичної війни. Тому він був недоречний протягом багатьох років, бо суттєво обмежував саме ті речі, які Україні були найбільше потрібні. Наприклад, військово-технічне співробітництво з іншими державами, міжнародну фінансову допомогу тощо. Вигоди від введення воєнного стану менші, ніж втрати від припинення цих та інших речей.

9. Чи може бути використаний воєнний стан для обмеження демократії, наприклад, скасування чи переносу виборів? Так. Чи є у президента такі наміри? Може, так, а може, ні. Але президент не має сталої більшості у парламенті, який добре розуміє таку загрозу і не дасть використати таку можливість. Законодавство є достатньо гнучким, щоб пристосувати воєнний стан до потреб моменту.

10. Окрім дипломатичної війни, є ще інформаційна. І в цій війні, на відміну від морської та дипломатичної, кожен і кожна з нас є бійцем. Тримати спокій, не дати підірвати віру у спроможність України, переслідувати російських агентів та російські інформаційні вкиди. Ви впізнаєте їх за ключовою ознакою - "ворог не в Кремлі". Ворог у Кремлі, і це треба добре пам'ятати.

11. Чи буде наступний удар від Росії? Так, обов'язково. Тому що вже більше 4 років йде війна. Вона має свою логіку. Яким буде цей удар? Може, наступ на суходолі. Може, економічна блокада. Може, масована кібератака. Може, підживлення внутрішніх заворушень чи терористичний акт. Все, що ми можемо робити — бути готовими. І забудьте на час про вибори. Вибори у березні, а удар буде найближчим часом. До виборів ми ще встигнемо підготуватися.

12. Тримайте спокій та допомагайте армії. Згадайте друзів, яким можна довіряти. Знайдіть опору у фактах, в яких впевнені. Подумайте, перш ніж щось казати.

Оригінал