Якщо 10 років тому це здавалося абсурдом, зараз – реальність

Володимиру Путіну підпалили хвіст. Почалася справжня, повноцінна фінансова ізоляція Росії.

Другий етап санкцій США, який передбачає блокування рахунків і обмеження торгівлі, ще не почав діяти. Але банки по всьому світу через страх потрапити під санкції вже закривають кредитні лінії та блокують кошти, якщо не доведено їх легальне походження. Адже коли санкції діятимуть, їм доведеться пояснювати, чому допустили відмивання російського капіталу. Якщо раніше накопичувати фінансові запаси за кордоном Кремлю було легко, то тепер вони всі під лупою у банкірів. Інструменти для торгівлі з Заходом, поступово просто знищують, - розповів "Апострофу" Костянтин Боровий.

Росія, її компанії і гроші, навіть якщо називаються доларами, стають токсичними, небезпечними. Путін намагається пом'якшити режим санкцій. Для цього йому потрібні переговори і з Трампом, і з ЄС, і з японцями... Але, схоже, він не розуміє головного: закони діють незалежно від того, подобаються вони лідерам держав чи ні.

У Дональда Трампа м'яка позиція по відношенню до Путіна. Він вважає, що його потрібно вмовляти, а не викручувати руки. Ось і нове висловлювання американського президента: Росії потрібно або продемонструвати, що не створює хімічну зброю, або ліквідувати це виробництво і дослідницькі центри. Здавалося б, Путіну нескладно це реалізувати, але він продовжує зображувати незламного лідера. За цю негнучку позицію доводиться розплачуватися йому самому і оточенню.

Нещодавно були грізні заяви Кремля, що переговори про статус Криму неможливі і це навіть не обговорюється. Значить, насправді обговорюється. У всякому разі оточення Путіна розуміє, що їхні проблеми виникли якраз через Крим та хімічну зброю. Так що у Путіна тяжка ситуація.

І в самій Росії почалися серйозні процеси: закипає Кавказ, Далекий Схід реагує на авторитарний характер влади. Найрозумнішим в цій ситуації для збереження влади було б почати відступати. Але Путін вважає, що відступати не можна. Значить, він наближає розпад держави, відсторонення своєї групи від влади. Якщо 10 років тому це здавалося абсурдом і перебільшенням, то зараз питання дезінтеграції Росії обговорюють відкрито.

Текст скорочено