Нині вже не уявляю офіцера української армії, який питиме горілку з-під поли

Це одна з наших головних перемог

Я пам'ятаю військових. На початку 2000-х у Києві вони заходили в центральний гастроном на Шулявці в пом'ятих плащах з облупленими "дипломатами".

Майже всі військові були старшими офіцерами: підполковники, полковники, рідше - майори. Від цієї невідповідності високих звань і жебрацьких звичок їхні пошарпані фігури виглядали ще жалюгідніше. Військові брали по дві сосиски, діставали з "дипломата" пляшку горілки і потай, з урахуванням рельєфу місцевості, здійснювали свій тактичний задум.

Зазвичай криклива буфетниця це бачила, але робила вигляд, що не помічає. А вони випивали горілку і тихесенько, немов тіні, вислизали з гастроному, щоб не привертати до себе уваги. У цій залежності офіцерів від милосердя буфетниці було щось настільки принизливе, що мені ставало соромно. Ніби це я пив цю горілку з-під поли і економив на сосисках.

Зараз ми десята за силою армія Європи

Зараз ми десята за силою армія Європи. Сьогодні не уявляю собі такого офіцера української армії. Це одна з наших головних перемог. Буде армія - буде Україна.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України