У ДНК турецького народу закладена нелюбов до московитів

Настав час зупинити кровожерливого монстра

Для мене, як і для інших представників турецького народу, слово Moskof (в турецькій мові вважається просторіччям, що використовується в значенні "росіянин") має куди більш глибокий сенс, ніж просто "росіянин". Наприклад, було б украй складно пояснити його значення англійцю. Відрадно, що в українській мові є його прямий еквівалент, синонім - "москаль".

Відзначимо, що в арабській мові воно має негативну конотацію, так як використовується для опису чогось відразливого і неприємного. Наприклад, коли я був маленьким, мама сварила мене цим словом за пустощі. Для нас, турків, слово "москоф" є дуже прикрим і образливим.

Мабуть, ніхто в світовій історії не воював один з одним так часто, як турки з московитами. Вся історія турецько-московитських відносин складається з воєн.

Якщо спробувати уявити, що турок вкладає в слово "московит", то мова піде зовсім не про бідну овечку. Воно, як правило, буде асоціюватися з вискаленим вовком із закривавленими іклами.

У народі побутує поширений вираз, яким ми позначаємо недругів - буквально "невірний московит". Можна навіть сказати, що в ДНК-коді турецького народу закладена нелюбов до московитів, тому, чим ближче людина до цієї національності, тим більшу неприязнь відчуває до нього турок. У зв'язку з цим для турків визначення дружби і ворожнечі тісно пов'язані з поняттям "московит".

Ми вважаємо своїм ворогом, наприклад, Іран, який підтримує дружні стосунки з московитами. Якщо йти за цією логікою, московитів, що займалися троллінгом заради просування Трампа в президенти США, можна віднести до тієї ж категорії, а Трампа і Путіна особисто я вважаю гідними один одного.

Ні Америка, ні Росія, ні навіть Китай не хочуть, щоб Туреччина стала третьою за значимістю державою світу, і заради цього не гребують ні обманом, ні всілякими інтригами.

Підтвердженням цьому служить, зокрема, випадок зі збитим в Туреччині російським літаком (24 листопада 2015 року. - ред.). Коли це сталося, Ердоган підтвердив, що саме він віддав відповідне розпорядження, у відповідь на що Путін закликав його вибачитися. "Справжній мужик" Ердоган відмовився приносити вибачення, аргументуючи це тим, що в разі повторного порушення турецьких кордонів він вчинив би так само.

До слова, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після події з літаком скасував свій візит до Туреччини, запланований на 25 листопада 2015 року. Заявивши, що "рівень терористичної небезпеки в Туреччині так само високий, як і в Єгипті", Лавров закликав російських туристів утриматися від поїздок в цю країну.

А що ж сталося з російським народом? Росіяни перестали купувати турецькі помідори і лимони. Влаштували демонстрацію із закиданням камінням біля будівлі турецького посольства в Москві. Почалися проблеми з візами. В аеропортах почастішали випадки побиття турецьких підприємців. Російська розвідка стала ломитися в будинки турецьких студентів, які навчалися в Москві. Звільнили і депортували величезну кількість турків, які працювали в російських фірмах. Турецькі готелі помітно спорожніли, так і почався складний період для анталійських туроператорів.

Усвідомивши, що ситуація зі збитим літаком позбавила їх джерела прибутку, турки гірко пошкодували, і Ердоган офіційно попросив у Кремля вибачення. Провину за те, що трапилося турецький президент поклав на проповідника Фетхуллаха Гюлена, що проживає в США, заявивши, що російський літак збили найняті Гюленом пілоти. Таким чином, Ердоган і Путін знову "подружилися", а інцидент можна було вважати вичерпаним.

Виступаючи на відкритті засідання турецького парламенту 1 жовтня, Ердоган сказав: "У нас з Росією склалися найтісніші відносини у всіх сферах: від Сирії до туризму. Ми будемо ще більше зміцнювати наші відносини та розвивати співробітництво. Раніше відбулося багато різних провокацій, але зараз держави продовжують реалізовувати проекти, що відповідають взаємним інтересам".

Ердоган, який сам же віддав наказ збити російський літак, назвав "ініціатора" цієї затії "провокатором". У продовженні того ж виступу він жорстко розкритикував санкції США проти заклятого ворога Туреччини - Ірану. Після цього сміливо можна говорити про те, що Туреччина заодно з Іраном і Росією.

Два роки тому в інтерв'ю журналу "Країна" я сказав: "Дому вже немає. Нікуди повертатися. Виходить, що Путін окупував не тільки Крим, але і Туреччину. Ердоган там - клон Путіна".

У нас, турків, є прислів'я, яке звучить буквально так: "З ведмедя шкури не зняти, як і з росіянином дружбу не завести". Я, як представник турецького народу, при виборі друга завжди дивлюся, наскільки тісно він пов'язаний з Кремлем.

Не хотів би, щоб мене зрозуміли неправильно. Я, як людина віруюча, дотримуюся позиції, згідно з якою людство пішло від Адама і Єви. Для мене люди діляться на хороших і поганих. Я не проти слов'ян, я проти окупаційної політики Кремля, яка так легко проливає людську кров. Ще коли я вчився в університеті я дружив і жив в одній кімнаті з російським студентом. Моя дружина Олександра теж слов'янського походження.

Я абсолютно не заперечую проти того, щоб Росія і Туреччина вибудовували свої відносини на принципах демократії, гуманності та поваги до прав і свобод людини. Але щоб Чорноморський регіон став оплотом миру, Росії слід відмовитися від варварської політики, що виявляється, перш за все, по відношенню до Криму, від тероризування інших країн з метою отримання контролю над ними, а також від середньовічних імперських амбіцій.

Настав час зупинити кровожерливого московитського монстра, щоб нове покоління не зазнало на собі весь жах війни і голоду. Я хочу лише того, щоб здійснилася мрія наших дітей, які марять про життя у вільному світі, де зможуть відкрито говорити і спілкуватися, а також безперешкодно подорожувати.

Юнус Ердогду, для Gazeta.ua