Гітлеру було легше працювати з пересічними німцями, ніж Путіну з росіянами

Будь-який режим, навіть найнещадніший, не може існувати, спираючись тільки на насильство

Сукупний підсумок 30-річних "ринкових" перетворень в СРСР/Росії – трильйон доларів, вкрадених правлячою тріадою (чекісти, бандити, сісліби) і прихованих в юрисдикції США. І трильйон доларів, вкрадених тими ж і прихованих в юрисдикції Великої Британії. "Пенсійна реформа" стає останньою соломинкою, яка переломлює хребет пропагандистського верблюда. Тепер багатьом в Росії гранично ясно, що створена в країні економічна система свідомо заточена на рекордне в історії злодійство правлячої верхівки.

Будь-який режим, навіть найнещадніший, не може існувати, спираючись тільки на насильство. Режим повинен пред'являти населенню якесь обґрунтування своєї влади, переконливе хоча б для частини підданих. Тепер, коли соціальний порядок денний закритий, для утримання влади у Володимира Путіна залишається тільки модель "обложеної ворогами фортеці" і регулярна демонстрація суспільству якихось "перемог", що підтверджують велич країни, - пише Андрій Піонтковський для "Радіо Свобода".

Країна, до речі, попалася не надто сприйнятлива. Російська "еліта" і російські "утворенці", що біснуються в поганих зовнішньополітичних телешоу, набагато більш фашизоїдні, ніж в масі своїй фашизоїдні менш схильні до імперських комплексів пересічні росіяни. Антизахідні й антиамериканські, а тепер ще й антиукраїнські пристрасті вирують в Росії найбільш грізно якраз у тих верхніх розріджених шарах "еліти", в яких прийнято посилати дружин народжувати в американські клініки, а дітей – навчатися в американські університети. Гітлеру набагато легше було працювати з рядовими німцями, а Мілошевичу – з рядовими сербами. У Росії ж потік готових грабувати, вбивати і вмирати в Донбасі досить швидко вичерпався.

Важкий наркотик "Кримнаш" частково спрацював, але він вже вивітрюється, потрібні нові дози. Операція "Трампнаш" дозволяла сподіватися на стійку серію "геополітичних перемог" над НАТО, кастрованим відмовою від ключової 5-ї статті його статуту. Але результат виявився для Кремля приголомшливо зворотним. Майже вдала спроба змусити мешканця Білого дому жити за московськими зовнішньополітичними прописами привела до безпрецедентної концентрації американського політичного класу на антикремлівській платформі.

На вершині російської влади ще звучать все слабші голоси прихильників гібридної капітуляції в розв'язаній 20 лютого 2014 року Кремлем Четвертій світовій війні. Умови цієї капітуляції, які ще місяць або два тому могли серйозно обговорюватися Заходом, були щадними для російської влади:

а) відмова від співучасті повітряно-космічних сил Росії в остаточному рішенні сунітського питання – розправі над жителями сирійської провінції Ідліб;

б) вихід з Донбасу (за мовчазного збереження Криму за Росією) і звільнення українських заручників;

в) закритий суд у Москві над бандитами, що викрали, як з'ясувалося, ємність з отруйною речовиною "Новачок" і вчинили з хуліганських мотивів напад в Солсбері.

Упевнений, що більше 200 з 213 фігурантів так званої кремлівської доповіді з почуттям величезного полегшення прийняли б ці умови. Але 5-6 з них, плюс не включена до списку найбагатша в світі людина, категорично не згодні. Втім, ці стилістичні розбіжності вже не мають ніякого значення. У Заходу немає суб'єкта переговорів. А до того часу, коли він з'явиться, Кремль вже створить нову реальність.

Своєю поведінкою, своїми брехнею і демагогією Путін загнав себе в таку пастку, що відмова навіть від найбільш одіозних і контрпродуктивних проявів його агресивної політики буде сприйматися і найближчим оточенням, і країною в цілому як його особиста поразка. Але опущений пахан вже не пахан – це непорушний закон будь-якого кримінального співтовариства, зокрема й російського політичного класу. Якби найлюдяніший з усіх людей, що пройшли по землі, в юності прочитав не тільки "Щит і меч", то йому напевно згадалися б сьогодні дивно співзвучні його стану рядки:

По мне все средства хороши отныне,

Я так уже увяз в кровавой тине,

Что легче будет мне вперед шагать,

Чем по трясине возвращаться вспять.

Copyright © 2017 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода