Вакарчук може стати "чорним лебедем" української політики

Питання тільки в тому, коли він "полетить"

Минулотижневий концерт "Океану Ельзи" залишив частину фанатів творчості Вакарчука розчарованими. Проблема була не у заході (тут якраз жодних зауважень – концерт на "Олімпійському" як завжди був потрясний), а в тому, що частина глядачів не почула від Вакарчука довгоочікуваної чіткої заяви "Я іду в президенти" .

Але давайте будемо об'єктивними – від самого Славка за останній рік (коли він почав з'являтися у соцопитуваннях) ми ніколи не чули, що він хоче балотуватися. То чому і на що ми маємо ображатися? Що він не виконав наші очікування? Ситуація виглядає комічно, як в одному старому анекдоті: "Я тебе чекала, а ти не прийшов. Так я і не обіцяв".

Вакарчук-політик — це чергове очікування суспільства, яке постійно прагне чогось нового. Останні опитування показують, що понад 60% українських виборців хочуть голосувати за щось "нове." В країні, де немає сталих ідеологічних партій, і працюючих інституцій, це абсолютно закономірна ситуація.

Вакарчук-політик — це чергове очікування суспільства, яке постійно прагне чогось нового

Насправді "ідея" про його балотування складалася з очікувань самих українців та політтехнологів, а не бажання самого Вакарчука.

Вона народилася в "очікуваннях українців" після того, як Славко почав говорити на суспільно важливі теми. Але те що він обговорює політичні проблеми не означало автоматично, що він хоче іти в політику. Така риторика абсолютно нормальна справа для людей, які себе позиціонують культурною елітою. Саме від них у першу чергу повинні іти "візійні" меседжі суспільству.

Ще однією причиною не йти у політику на цьому етапі в оточенні співака називають не бажання виходити із зони комфорту. Святославу дійсно набагато комфортніше і краще бути у ніші морального авторитета. Це та традиційна ніша, у якій дуже часто перебуває українська інтелігенція. Такий собі український дзен "споглядання процесів з боку".

Святославу комфортніше і краще бути у ніші морального авторитета

Фактично Вакарчук поводить себе як учасники групи "1 грудня". І буде абсолютно природнім, якщо він найближчим часом стане членом цієї групи і надалі в її рамках розроблятиме бачення подальшого розвитку України.

Однак відсутність заяви про похід в політику не означає, що Вакарчук не прийматиме участь у президентських перегонах. З високою імовірністю він буде долучатися до них у вигляді такого собі віп-агітатора. Але його заяви швидше за все будуть не на підтримку конкретного кандидата, а на підтримку програмних ідей по розвитку країни.

Таким чином, взявши паузу, лідер ОЕ лишив за собою право стати "чорним лебедем" (непередбачувані події, котрі мають значні наслідки. - Gazeta.ua) української політики. Але коли цей лебідь "полетить" поки не відомо.

Віктор Таран, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода