Порошенко працює на розкол України

Ми повертаємо на той самий манівець, яким вели нас Ющенко та Янукович

Є свята особисті – дуже інтимні річниці, і є свята казенні. Так уже сталося, що День Незалежності – особисте свято кожного з нас.

У цей важливий день до нас звернувся президент України. Спічрайтер президента полюбляє цитати. І президент знову розпочав з цитати: "Зродились ми великої години / З пожеж війни і полум'я вогнів".

Мені просто цікаво, хтось колись пояснить спічрайтеру, що промова – це не школярський твір і цитати у вступній частина недоречні?! І до речі, може, хтось пояснить президенту, що промову варто починати зі звертання до аудиторії. Сказав би, "Шановні українці", чи звернув би ся до вишикуваних підрозділів, парад все ж таки – головна подія. А так, вмикаються динаміки і на пів Києва гримить: "Зродились ми великої години!". У такому стилі, на своїй хвилі, висловлюються тільки аутисти, а ще шизофреники, які чують голоси й перекидаються з ними репліками.

Не втримався президент і від самоцитувань. Ми знову почули його нове передвиборче гасло: "Армія – боронить нашу землю, мова – боронить наше серце, віра – боронить нашу душу". Показово, що в тексті промови, поширеній на офіційному сайті, цих слів немає. Та попри це, промова президента має всі ознаки передвиборчої.

Ми знову почули про безвіз й асоціацію з ЄС. Розвиваючи тему, президент висловився за зміни до Конституції, які зафіксують орієнтацію України на вступ до НАТО та ЄС.

Я особисто підтримую вступ України до НАТО та ЄС. Тільки в мене питання: президент не плутає Конституцію із Законом України "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики"? Вочевидь, що плутає. Але йому байдуже. Бо в дебатах з цього питання він виступатиме затятим прихильником НАТО і ЄС. А всіх опонентів, які вказуватимуть на недоречність таких формулювань у Конституції, – виставлять агентами Кремля.

Нині близько 40% громадян України підтримують вступ країни до НАТО. Причому, ця підтримка дуже нерівномірна за регіонами. Питання: що буде, коли з цього питання проводитиметься референдум? А він необхідний! Що буде, якщо Одеська, Миколаївська чи Харківська області проголосують проти вступу до НАТО? Це крок до розколу України. Президент знає про це? Звісно. То в чому ж річ?

Шлях до НАТО потрібно торувати: довго й наполегливо займатися просвітою. А чим усі ці роки займався президент? Вочевидь, іншими справами. А тепер аврал, зміни до Конституції, неминучий референдум. Ми повертаємо на той самий манівець, яким вели нас Ющенко та Янукович – розкол і протистояння. І це – небезпечно.

І наступне. Ок, зміни до Конституції внесені. Україна після цього набуде членство в НАТО і ЄС? Звісно, ні. Прийняття України до НАТО – означає оголошення Росії війни. США, Велика Британія, Німеччина, Туреччина та ін. країни підуть на цю війну? Відповідь відома. Вступ до ЄС – така сама ефемерія. То навіщо всі ці зміни до Конституції. Яке їхнє значення? А ніяке. Це – лише передвиборчий трюк, піар-хід і тільки. І це те, чим займається президент: жодного реалізму, лише піар.

З цієї таки опери – розлогі міркування президента про томос – автокефалію православної церкви. Так, нам потрібна єдина українська православна церква. Але чи варто про це говорити, тримаючи слово перед озброєними шеренгами? Вочевидь, питання релігії вирішуються в іншому місці й у інший спосіб. Але президент переймається лише передвиборчим піаром. Томос – його нова фішка. А це – іще одна лінія розколу України.

Це те, що сказав нам президент України. Було й те, про що він не обмовився і словом: про Крим. Мовчання про Крим – це вже традиція. Чотири з половиною роки півострів під владою Москви. А президент мовчить. І це на руку Росії.

Розкол і протистояння між регіонами України – це теж на користь Кремля. Це їхній новий план, який здійснюватиметься під час виборів в Україні. Петро Порошенко підігрує Москві. Принаймні, таке враження. Бо головні його передвиборчі ідеї – це крок до розколу України. І справа не в тім, що ідеї ці хибні. Ні. Річ в іншому. Для їхньої реалізації потрібен час. А час згаяний. Для їхньої реалізації потрібні адекватні методи. А Порошенко діятиме нахрапом. Для їхньої реалізації потрібна людина з іншим рівнем довіри. Але це не про Порошенка.

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua