У СРСР торгували рабами. За колишнього директора заводу давали 800 рублів на місяць

"Шкідники" працювали на совість

Відкрив для себе чудову книгу "Записки вредителя", яку написав радянський вчений Володимир Чернавін. У 1930 році його звинуватили у "шкідництві" і відправили в табори, на Соловки. Через пару років йому вдалося втекти до Фінляндії. На Заході Чернавін випустив книгу своїх спогадів, в якій крім іншого розповідав про работоргівлю в СРСР.

"Всі ми побічно чули, що ДПУ (Державне політичне управління при Народному комісаріаті внутрішніх справ СРСР. - Gazeta.ua) торгує фахівцями, що воно мало багатющий асортимент інженерів усіх спеціальностей, але в таку торгівлю багато хто не вірив. Управляючому справами, комуністу Л.Т. Богданову, правління запропонувало з'ясувати це питання. Довідка дала позитивні результати. Богданов поїхав в місто Кемь, де знаходиться управління знаменитого Соловецького концентраційного табору, щоб укласти угоду. Правління тресту доручило Богданову купити цілу партію. Через кілька днів він повернувся, з успіхом виконавши доручення. Але ці кемські враження були дуже сильні і для комуніста. Він не міг втриматися і розповідав про них навіть безпартійним фахівцям.

За такого-то в Архангельську 800 рублів на місяць дають, а ви 600 пропонуєте!

- Уявіть собі, там (в управлінні Соловецького табору) так і кажуть: "продаємо", "при оптовій купівлі знижка", "першокласний товар", "за такого-то в Архангельську 800 рублів на місяць дають, а ви 600 пропонуєте! Товар-то який. Курс у вищому навчальному закладі читав, солідні друковані праці має, директором величезного заводу був, в довоєнний час одним з кращих інженерів вважався, і десятирічник за статтею 58 пар. 7 (тобто засланий на каторгу на 10 років за "шкідництво"); значить, працювати буде що треба, а ви 200 рублів шкодуєте?

Я все-таки доторгувався. Вони поступилися, тому що ми 15 інженерів оптом взяли

Я все-таки доторгувався. Вони поступилися, тому що ми 15 інженерів оптом взяли. Чудовий народ підібрав. Погляньте список: 1) К. - корабельний інженер, один з кращих в СРСР, вчений пайок одержував за третьою категорією; 2) Н. - інженер-електрик, був директором електропромисловості в Москві; 3) К. і Е. - архітектори, проектувальники зі стажем. І все як на підбір - за "шкідництво", значить, працювати будуть на совість.

Вони не втечуть, бо в них у всіх дружини і діти, живуть в інших містах і все одно що заручники

- Які ж умови цієї "покупки"? - запитав я, мимоволі знижуючи голос, до того це звучало жахливо.

- Куплені знаходяться в повному нашому розпорядженні, - відповідав вже як освоївся керуючий справами, - ми можемо призначати їх на будь-яку роботу і будь-яку відповідальну посаду. За кваліфікацію, сумлінність і благонадійність ДПУ ручається і відповідає. Спостереження за ними веде місцеве ДПУ. У разі втечі ми не відповідаємо. Так ДПУ впевнене, що вони не втечуть, бо в них у всіх дружини і діти, живуть вони в інших містах і все одно що заручники".

Ех, яку країну просрали!

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода