"Слава Україні, товариші офіцери!" стане нашою нищівною поразкою

Що не так зі зміною військових гасел

Скоро на військовому параді на честь Дня Незалежності головнокомандувач звернеться до військових: "Слава Україні!". Йому у відповідь скажуть: "Героям слава!". Потім нове звернення піде у війська і буде закріплено офіційно, стане статутним. Воно замінить радянську форму: "Бажаю здоров'я!" і "Здрастуйте, товариші!".

Соцмережі вже зраділи черговому етапу декомунізації і дерадянізації. Але ж рано, панове, - пише Андрій Кококтюха для "Главред".

Вухо вже який рік ріже як раз не фраза "здоров'я бажаю", а слово, яке йде слідом за ним - "товариші". Суть не в тому, як звертатися. Питання - до кого: до товаришів офіцерів чи все-таки до панів? Що по-українськи звучить дуже природно: "Слава Україні, панове офіцери!".

Вухо ріже як раз не фраза "здоров'я бажаю", а слово, яке йде слідом за ним - "товариші"

Але "товариш", який є навіть більшим маркером звернення, народженого в СРСР, ніж "бажаю здоров'я", в армії залишиться. У поліції, до речі, теж. "Товариш майор" не викорінимо. Хоча б тому, що слово "пан" дратує половину нашої країни. Ніде в західному напрямку до вас не звернуться "товариш". Взагалі ця форма прижилася і збереглася хіба в Китаї. Ще - в Росії, як один з форматів духовних і соціальних скріпів народу, який вперто хоче бути радянським.

Ідеологи Радянського Союзу зробили цілком невинне слово "товариш" важливим політичним маркером. Ним позначалися, перш за все, члени Комуністичної партії і її "менші брати"-комсомольці.

Ідеологи Радянського Союзу зробили цілком невинне слово "товариш" важливим політичним маркером

Політизація слова йде корінням в 1912 рік. Здійснив ідеологічну метаморфозу головний співець соціалізму і захисник пригноблених Максим Горький твором під назвою "Товариш. Політична казка". За Горьким, це слово давало знедоленим, представникам соціального дна і малозабезпеченим верствам населення радість долучення до великої сім'ї трудящих усього світу.

Первісне, не політичне значення "товариша" знищене назавжди. Тому категорично, навіть злочинно помиляться ті, хто доводить: подібне звертання у військах є давніми козацькими традиціями. Мовляв, ще Микола Гоголь в "Тарасі Бульбі" вустами свого головного, а нашого - національного героя міркував про важливість товариства. При цьому забувають: ніде у Гоголя немає згадки про те, що до полковника Бульби звертаються "товариш". Та й до гетьмана Богдана Хмельницького ніхто ніколи не звертався так. Знову згадуємо "пана" або "друга" - але ніяк не "товариша гетьмана".

Закрадається підозра, що подібне нововведення - не реформа, а механічна заміна одного словосполучення на інше. Тоді як справжня реформа змінює суть питання, і тільки після цього починає працювати.

Справжня реформа змінює суть питання, і тільки після цього починає працювати

Декомунізацією незадоволені багато, навіть ті, хто не застав жовтенят, піонерів і комсомолу. Стандартне пояснення: "Як не було асфальту на вулиці Леніна, так і немає його на вулиці Бандери". Однак справа не в асфальті, а в тому, як сприймати навколишній світ. Особисто у мене є стійка впевненість: якби вулиця Леніна мала свою історичну назву, сьогодні на ній був би асфальт. Тому що місто, в якому є ця вулиця, не було би радянським. Ось чому декомунізація - це напівміра. Україні потрібна масштабна дерадянізація у всіх сферах. Рішуча зачистка звернення "товариш" в силових структурах, від армії до поліції - важливий елемент.

Між носіями "товариша" і "пана" конфлікт не лексики, а світогляду. Змістовний, соціальний, навіть культурний. Якщо ми почуємо на параді: "Слава Україні, товариші офіцери!", потерпимо нищівної поразки. До "товаришів" ніколи не зверталися так. За "Слава Україні!" товариші саджали, судили і гноїли в таборах. Тому хотілося б почути повний варіант звернення українських військових один до одного вже зараз.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка