Роботи породжують нові соціальні протиріччя

Світ шукає ідеї майбутнього

Днями сайт інформагентства ВВС оприлюднив цікаве відео з пристроєм Smartibot. Це робот, яким можна керувати за допомогою смартфона. Вміє розпізнавати та стежити за об'єктами, людьми і тваринами.

1 серпня Федеральний суд штату Вашингтон тимчасово заблокував публікацію інструкцій для створення зброї на 3D-принтері, хоча розгляд справи ще триває.

А нещодавно, в травні цього року, ліві з усіх країн святкували 200 років від Дня народження їхнього найбільшого гуру – Карла Маркса і автора пролетарської біблії – "Капіталу".

Здається, що між цими подіями немає жодного зв'язку. Однак, це лише на перший погляд.

Стала популярність "Капіталу" Карла Маркса серед іншого пов'язується й з тим, що автор цієї фундаментальної книги зміг вловити і зі свого боку доволі цікаво прокоментувати ті зміни, які відбувалися в розвинутих на той час суспільствах під впливом промислової революції.

Його думки щодо робочої сили, процесу організації виробництва, експлуатації, інтенсивності і форм організації праці, антагонізму класів капіталістів та найманих робітників здавались тоді новаторськими і надихали не одне покоління палких революціонерів на спротив капіталізму.

Між тим, сьогодні у світі, як і в часи Першої промислової революції ХІХ сторіччя, назрівають зовсім нові умови. Вони потребуватимуть свого осмислення на філософському, політичному, економічному, соціальному та інших рівнях.

Зокрема, йдеться про тенденції постійного зменшення кількості найманих працівників (особливо у промисловості) внаслідок прискореного запровадження нових технологій виробництва, пов'язаних із використанням робототехніки, що якісно відрізняється від попередніх процесів автоматизації виробництв ХХ сторіччя.

Як зазначає британське видання The Economist: "На прокатному стані заводу Tata Steel в Порт-Толботі (Південний Уельс), коли він відкрився 1952 року, працювали сотні робітників. Тепер, завдяки автоматичним і комп'ютеризованим системам, цілодобову роботу стана підтримує менш ніж 10 людей".

Окрім цього, постійно впроваджуються в сучасне життя інші новації, зокрема друк найрізноманітніших речей на 3D-принтері. Очікується прорив у сфері квантових технологій, що призведе до появи нових комп'ютерів, здатних проводити обчислення, на які сучасні пристрої витратили б тисячоліття машинного часу. Ведеться активна робота у сфері штучного інтелекту.

Тобто цілком вірогідно, що світова роботизація згодом призведе до нової реструктуризації глобальної економіки, формування нових напрямків руху капіталу, у тому числі інвестицій, фрагментації і трансформації існуючих ринків найманої праці або їх повної ліквідації.

Отже, за певних обставин запровадження робототехніки може призвести й до виникнення соціальних протиріч (про що також писав Карл Маркс у своєму бестселері) та ініціювати інші, поки доволі важко прогнозовані зміни.

Цілком вірогідно, що ці зміни одночасно спричинять важливі новації, по аналогії з тими кардинальними перетвореннями – демократичними реформами і соціальними метаморфозами, що стали наслідком Першої промислової революції.

І хоча усі можливі наслідки впровадження робототехніки, а особливо штучного інтелекту, сьогодні ще знаходяться за горизонтами сучасного людського розуміння, в деяких експертних і політичних колах вже розпочалися відповідні, поки що загальні, однак доволі активні і цікаві тематичні дискусії.

На жаль, український політичний клас, переважно загрузлий у дрібні політичні сварки, не помічає ані актуальності теми, ані необхідності її обговорення.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua