Захід закриває очі на тероризм Кремля

Гра в сліпоту обов'язково призведе до нових трагедій

Про майбутню, можливо, найважливішу подіїю першої чверті ХХI століття світ отримав перше попередження о 13.00 за вашингтонським часом в п'ятницю, 13 липня 2018 року, від самої інформованої в світі людини. У Гудзонівському інституті з півгодинним повідомленням виступив директор Національної розвідки Ден Коутс. Це координатор 17-ти розвідувальних служб США. Той самий чоловік, який щоранку від імені всіх цих структур проводить брифінг президента на особистій зустрічі.

Почав Коутс свій виступ, заявивши, що ситуація в сфері безпеки нагадує йому тижні напередодні терористичної атаки 11 вересня 2001 року, - пише Андрій Піонтковський для "Радіо Свобода".

У американських спецслужб тоді було багато оперативної інформації, що свідчила про можливий напад, але вони її проігнорували. "All warning lights were blinking red. Всі попереджувальні вогні горіли червоним. Те ж відбувається сьогодні", - повідомив приголомшеним слухачам Коутс. Він пояснив, що має на увазі загрозу масштабного кібернападів на США.

Кібератаки на об'єкти в США регулярно проводять чотири держави: Китай, Росія, Іран і Північна Корея. Найбільші технологічні ресурси для подібної діяльності є у Китаю. Друга в цьому ряду - Росія. Але характер їх кримінальної поведінки, за словами Коутса, принципово різний: "Серйозність діям Росії надають її наміри, відмінні від намірів Китаю. Той прагне вкрасти наші технології". А росіяни нічого красти не збираються, а орієнтовані (так само як свого часу організатори теракту 9/11) на нанесення максимального збитку Сполученим Штатам. Такий політичний збиток вже завдали на президентських виборах 2016 року. Коутс підтвердив: приблизно те ж Росія готується зробити і на проміжних виборах до Конгресу.

Але Коутс попередив, що американським спецслужбам ні в якому разі не можна фокусуватися виключно на запобіганні кіберзлочинів, пов'язаних із виборами. За його словами, Кремль демонструє можливості завдати кіберудари по самим критичним об'єктам інфраструктури СШA: лінії електропередачі, банківські мережі, ядерний комплекс, системи управління польотами і т. д. А це страшніше будь-яких електоральних вправ.

Якщо вірити Коутсу, то нанести удар по США погрожує сьогодні не група ісламських фанатиків у горах Афганістану, а керівники держави - постійного члена Ради Безпеки ООН. З боку Москви це природне і логічне продовження гібридної війни проти Заходу. Ядерний шантаж - один з улюблених зовнішньополітичних інструментів Кремля, і до нього в останні роки регулярно вдається особисто президент Росії. З ядерним дуже гармонійно корелює і кібершантаж. Техніка така: "Між іншим, ми (а, може бути, зовсім не ми, а просто наш емоційний кухар) можемо зруйнувати цей ваш об'єкт, наприклад, і ось цей теж. То чи не краще вам поставитися з більшою повагою до нашої миролюбної і конструктивної зовнішньополітичної концепції "Ялта-2".

Кібершантаж навіть органічніший за ядерний для чекістського ремесла ведення гібридної війни. Він здатний ніби поєднувати непоєднуване - реальну загрозу і одночасно відмазку непричетності, прирікаючи жертву повторювати по-трампівськи після кожного отриманого удару: "Знову ця клята невідомість: можливо, це росіяни, а, може, хтось інший!"

Як протистояти такій загрозі? Коутс був абсолютно правий, відповідаючи на поставлене запитання, що б він особисто сказав президенту Росії, якби йому випала така можливість: "Перш за все, треба ясно сказати - Путін, ми тебе знаємо, це ти приймаєш рішення. Ти, і ніхто інший! І ти повинен знати, що особисто отримаєш у відповідь, якщо насмілишся здійснити свою погрозу ". Безсумнівно, цю пораду Коутс дав своєму шефу, коли той ішов на зустріч у Гельсінкі. Але Трамп на очах всього світу шанобливо запобігав перед російським президентом після загадкової зустрічі з ним один на один і навіть заявив, що вірить Путіну більше, ніж Коутсу.

19 липня на конференції Aspen Security Forum 2018 Koутс повторив своє попередження про новий 9/11 і вже не приховував ставлення до поведінки Трампа в Гельсінкі і після Гельсінкі.

Виступи Коутса надзвичайно широко обговорювалися в американських засобах масової інформації, але, що характерно, виключно в аспекті російського втручання у вибори 2016 і 2018 років. Найсерйозніша і найбільш драматична частина попереджень глави розвідувального співтовариства США - не про рутинне електоральне хакерство, а про підготовку Кремлем нового 9/11 (про що, згідно Коутсу, кричать всі сигнальні вогні розвідслужб) - ігнорувалася повністю.

Спрацьовувала якась внутрішня цензура. Глибинне колективне підсвідоме табу: заборона мислити про немислиме. Так легше. Це табу частково спрацювало і у самого Коутса. 13 липня ведучий поставив йому питання: яка зовнішня загроза безпеці США найбільше заважає вам спати по ночах? Коутс відповів приблизно так, як останні років сімнадцять відповідають керівники усіх розвідок світу - це зброя масового знищення в руках терористичної організації, яка не контролюється жодною державою.

Але, пане директоре, хіба ви п'ять хвилин тому не розповіли нам так переконливо про одну реально існуючу терористичну організацію, яка загрожує Америці і володіє, між іншим, найбільшими в світі запасами зброї масового знищення? Ця організація не просто не контролюється жодною державою, вона сама є державою!

Сімнадцять років тому довірливий Джордж Буш-молодший, розчулений путінською заготовочкою про врятованого на пожежі хрестика, глибоко заглянув йому в очі і побачив там якісь чудові речі. Мені навіть довелося відповісти на цю його репліку цілої книгою - Another Look into Putin's Soul ( "Інший погляд в душу Путіна"). Сімнадцятирічна діяльність Путіна в своїй країні і на міжнародній арені сприяла самоосвіті американського істеблішменту. Але навіть сьогодні, розуміючи, з ким вони мають справу, вищі американські керівники продовжують (державний секретар Майк Помпео, наприклад, на днях) повторювати послужливо запропоновану їм "незалежними експертами" думку: "We need Russians. Ми повинні співпрацювати з росіянами у спільній боротьбі проти ісламських терористів ".

Спільна з терористами боротьба з тероризмом ?! Американці просто не наважуються прямо глянути на ті дії путінського режиму, які свідчить про стратегічну співпрацю кремлівських терористів і "Ісламської держави", про використання Москвою терористів як інструменту ослаблення і руйнування Заходу:

Наявність у рядах "Ісламської держави" тисяч громадян Росії і колишніх радянських республік, сотні з яких були забезпечені ФСБ російськими закордонними паспортами і спрямовані на Близький Схід як свого роду воїнів-інтернаціоналістів.

Патронована Кремлем торгівля нафтою "Ісламської держави" з режимом Башара Асада, про що докладно розповідає покладена під сукно доповідь фінрозвідки США.

Характер бойових дій російської авіації в Сирії, яка знищувала (при мовчазному сприянні адміністрації Барака Обами) сунітських повстанців, які воювали з Асадом і з "Ісламським державою", і сунітське цивільне населення.

Все більше відвертий і цинічний шантаж кремлівською пропагандою населення і керівництва Європи і США після кожного масштабного теракту ісламістів: знімайте санкції і починайте співпрацювати з нами, інакше вас будуть продовжувати підривати.

Кремль майже відкритим текстом пропонує Заходу дах від подальших терактів, але, зрозуміло, на своїх жорстких умовах. Весь пострадянський простір має залишатися під жорстким контролем Кремля ( "Ялта-2"), щоб жодна з його країн не змогла вирватися з ланцюга посткомуністичних режимів і стати прикладом для громадян Росії.

Вперше стандартний темник "Співпрацюйте з Кремлем, інакше вас будуть підривати!" відпрацювала путінська пропаганда і її зарубіжна агентура після теракту братів Царнаєвих на Бостонському марафоні.

Спробую ще раз викласти послідовність подій, яку інстинктивно відмовляється сприйняти американську громадську свідомість ось уже більше п'яти років, тому що занадто серйозні довелося б йому тоді зробити висновки на тему Who is Mr. Putin?

Москва, дійсно, в 2011 році двічі попереджала ФБР і ЦРУ про ісламістські симпатії Царнаєва-старшого, не надавши, однак, конкретних даних. Царнаєва допитали в США, але підстав для затримання не було. Про це в останні роки унадився постійно нагадувати західній аудиторії Путін: "У 2011 році ми попередили наших американських партнерів про ісламістські зв'язки Тамерлана Царнаєва, котрий проживав у США. Колеги порадили нам не лізти в їхні справи. А через кілька місяців Царнаєви здійснили теракт. Ось бачите, вони не готові співпрацювати з нами в боротьбі проти міжнародного тероризму, навіть коли мова йде про їх власну безпеку".

Гладко викладає російський партнер, вміло залякуючи західного обивателя і підштовхуючи його до ідеї "співпраці" з його режимом. Ювелірна робота. Але Путін свідомо опускає при цьому саму драматичну сторінку з історії життя і смерті Тамерлана Царнаєва. Царнаєви здійснили теракт на Бостонському марафоні не через кілька місяців, а через рік і кілька місяців - у квітні 2013 року. А в 2012 році сталося неймовірне. Чеченського біженця Царнаєва двічі допитували в 2011 році в США на підставі підозр Москви в його причетності до ісламістського підпілля. Проте в січні 2012 року Царнаєв відправляється в Росію, абсолютно легально прилітає в аеропорт Шереметьєво. Царнаєв ніколи на це не зважився б, якби не був впевнений, що в Росії він буде в цілковитій безпеці.

Під наглядом ФСБ він подорожував по Кавказу, зустрічався з активістами руху ісламізму - Махмудом Нідалом і Вільямом Плотніковим. Обидва були ліквідовані, один 19 травня, а інший 14 липня. Після того Тамерлан зник. Розчинився. Пішов у ліс, як припустили наївні провінційні дагестанські правоохоронці. А насправді знову опинився в Москві, звідки безперешкодно вилетів назад в Америку. Назустріч своїй місії.

Коли ж після бостонського теракту в Москву прибула делегація сенаторів США співпрацювати з російськими колегами в справі розслідування, колеги послали сенаторів куди подалі, заявивши їм, що ніякого Царнаєва в Росії в 2012 році не було.

Попередня американська адміністрація і керівники американських правоохоронних органів напевно знали правду про організаторів бостонського теракту. Однак вони не наважилися поглянути цій правді в очі, занадто вона жахлива. Вони нав'язали тоді собі і всій країні табу на обговорення теми путінського тероризму, в тому числі на території США. Це табу паралізує американське суспільство вже п'ять років, воно зберігається і сьогодні, після попереджень Коутса. Гра в сліпоту обов'язково призведе до нових трагедій. All warning lights аre blinking red.

Текст скорочений

Copyright © 2018 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода