Іноді краще промовчати

Слова близьких людей завжди мають більшу силу, ніж інших. Ми чуємо їх частіше. Саме вони часто впливають на наш настрій та самооцінку. Особливо чутливі до наших висловлювань діти. У них ще мало власного досвіду. Вони не знають, як має бути і сприймають все, що кажуть батьки за чисту монету.

Тут діє простий закон: почув щось один раз – це випадковість, почув другий – це правило, почув утретє – це правда. Наприклад, якщо щасливцю постійно казати, що він невдаха - часом він повірить у це і почне поводитися як невдаха.

Щоб розібратись в тому, чого не варто говорити самим та слухати від навколишніх, варто запам'ятати п'ять токсичних фраз.

1. "Фрази знецінення" - перекреслюють і применшують всі чесноти, досягнення і старання людини. Наприклад, "Та що ти можеш сама? Ти без мене не проживеш. А ось я без тебе з легкістю…" , "Гарна оцінка у чверті ще нічого не говорить. Головне, що за рік буде", "Та хіба ж ти хазяїн?! Ось у Люби Коля – так той хазяїн! А ти так, дрібничку можеш і не більше!".

Ці фрази формують думку, що немає сенсу старатись. Вони знижують самооцінку, викликають усвідомлену образу та агресію. Особливо небезпечними можуть бути для дітей. Вони зростатимуть з думкою, що неспроможні, нецінні, недостатньо хороші. Саме тому досягнути успіху в житті їм буде набагато складніше.

2. "Фрази звинувачення та засоромлення" замість конструктивної критики окремого вчинку містять негативну оцінку особистості в цілому. У фразах-звинуваченнях використовують негативний вчинок людини, щоб очорнити її загалом. Наприклад: "От тупий! Ти знову отримав погану оцінку", "Ти як завжди насмітив! Свиня!".

Такі фрази формують невпевненість та негативне ставлення до себе. Людина, а особливо дитина, що регулярно чує їх, вже нездатна відділити свій окремий негативний вчинок від оцінки себе. Отож, будь-яку помилку починає сприймати як недостойність власної особистості. Паралельно може додатись невротичний сором, під час якого людина соромиться навіть того, чого не слід. Часто з'являється постійне відчуття провини, недостойності, страх невдач, тривожність, перфекціонізм, подвійний стрес під час виконання навіть простих завдань. Якість життя у такому стані значно знижується, активізуються депресії, а у крайніх випадках може дійти і до самогубства.

3. "Фрази зневаги та відчуження" підкреслюють зневагу, відчуження і часто явно чи приховано шантажують людину, примушуючи її до певних вчинків. До прикладу, "Поки гарну оцінку з математики не принесеш, то я і розмовляти з тобою не буду", "Очі б мої тебе не бачили".

На жаль, фрази зневаги наскільки різноманітні і розповсюджені, що виділяють навіть їх окремі підвиди, а саме:

- "фрази зневаги до сім'ї та роду". Наприклад: "Ти така ж нечепура, як і весь рід твого батька";

- "фрази зневаги релігійних переконань". Наприклад: "Ти православна на всю голову, фанатичка";

- "фрази зневаги чоловічої/жіночої гідності". Наприклад: "Таку дівчину як ти ніхто заміж не візьме!"або "Те ж мені, справжній чоловік знайшовся!";

- "фрази зневаги слабких сторін та підкреслення безправності". Наприклад: "Подивись на себе у дзеркало, та кому ти така потрібна?", "Та хто ти така? Ось завтра розведусь з тобою, відберу у тебе дітей і квартиру".

Чуючи подібне, будь-хто почне почувати себе недостатню хорошим, некоханим, небажаним, зайвим на цій землі. Дитині, яка виросла у подібному середовищі доведеться все життя підсвідомо доводити собі і всім свою потрібність та хорошість. Дитина вже ростиме з ідеєю, що любов потрібно заслуговувати, а зневага і ігнорування – це норма у сімейних стосунках.

4. "Фрази ігнорування потреб" підкреслюють небажання задовольняти потреби, проявляти піклування, любов і прихильність. Наприклад: "Хочеться? То перехочеться!", "Твоя думка мене не хвилює", "Те, що ти хочеш, - дурість", "Я можу це зробити, але заради тебе не буду".

Любов так чи інакше передбачає бажання задовольнити потреби того, кого любиш. І навпаки, у родинах, де ніхто не задовольняє потреби один одного, виростають діти, які не розуміють свої бажання і часто не вміють задовольняти ні свої, ні чужі потреби. Стосунки, у яких немає тепла і кожен сам за себе, здаються їм нормальними. Думка про недостойність кохання і власну меншовартість назавжди оселяються всередині. Інколи безкорисливий прояв любові навіть може бути сприйнятий, як бажання скористатись. Отож, шанс знайти турботливого та люблячого партнера знижується.

5. Фрази "Ти-звинувачення" інтерпретують думки і внутрішній світ іншої людини у невигідному світлі та без врахування думки самої людини. Наприклад: "Ти тільки й думаєш як би мені зрадити", "Я знаю, що ти мене ненавидиш, тому і забороняєш іти на дискотеку".

Слухаючи подібні вирази, навіть дорослий починає сумніватись у своїх істинних думках і може почати вірити у те, що це з ним щось не так. Поступово формується негативний образ власної особистості та недовіра до своїх власних відчуттів і думок. Така людина легка мішень для різноманітних маніпуляцій та домашнього насильства.

Тому не скупіться на похвалу та компліменти! Нехай вони стануть правилом, а не винятком у колі вашої родини.

Людмила Малиновська, для Gazeta.ua