"Північний потік-2" розв'яже Путіну руки для великої війни

Чи розуміє це Меркель?

Коли я вперше почув від Андрія Коболєва застереження, що український газопровід - головний фактор, який стримує Путіна від повномасштабної агресії проти України, то поставився до нього лише як до красивої версії. Розуміючи, як мені здавалося, шовіністичну і пропагандистську складову чекістського режиму, я відносив путінське бажання побудувати обхідну трубу на рахунок тамтешніх великодержавних понтів. Вважав, що Путіну принизлива сама думка, що українці за рахунок труби зможуть вести з ним переговори на рівних, а не в якості дефективного молодшенького брата.

Моє пояснення може і згодилося б для звичайної ситуації, якби не одна деталь: з тих пір рік за роком я відзначаю абсолютну обсесивність чекістів у даному питанні.

Після нерентабельного "Північного потоку-1", були "Південний", "Блакитний", "Північний потік-2". Усі - вартістю в десятки мільярдів, з вкрай сумнівною економічною ефективністю (в порівнянні з українським транзитом) через високі операційні витрати. У кінцевому підсумку, я для себе вирішив, що Путін раціональніший, ніж прийнято у нас вважати. Просто раціо у нього інше - бандитсько-чекістське. З огляду на досить непростий фінансовий стан Газпрому, він би не став втягувати компанію в такі шалені витрати, якби цьому не було серйозного обґрунтування. Яке ж воно?

1. Версію про ненадійність української ГТС, яку чекісти занадилися озвучувати, серйозно не розглядаю. Вона не підкріплена жодним фактом. Просто не було такого випадку, щоб Нафтогаз не впорався з транзитом. Навіть в екстремальних умовах, які регулярно створює Газпром. Крім того, український уряд давно оголосив про пошук закордонного партнера або концесіонера для оперування своєю трубою після 2019 року. Якби росіяни погодилися зобов'язатися щодо обсягів українського транзиту перед кимось (наприклад, зі своїх європейських партнерів), ті давно б уже вишикувалися в чергу на Грушевського і Богдана Хмельницького.

2. Те ж пояснення стосується і теоретичної можливості українців "шантажувати" Газпром занадто високими цінами на транзит, використовуючи своє монопольне становище. По-перше, такого теж ніколи не було. По-друге, європейці швидко привели б нас до тями.

3. Не витримує критики і версія про необхідність нарощувати транзит з Росії до Європи.

Українська труба недовантажена. І після мінімальних вкладень в модернізацію здатна істотно збільшити потужність. А головне - у європейських кабінетах сьогодні товчеться повно нових альтернативних продавців газу: американці, канадці, алжирці, ізраїльтяни, кіпріоти, іранці та інші. І немає гарантій, що чекісти переможуть в цій сутичці. Так що, будь-який альтернативний транзит сьогодні можливий тільки за рахунок українського.

4. Також не розглядаю серйозно версії, що головне завдання проекту - дати можливість Путіну з Ротенбергом і Тимченком вкрасти побільше грошей на будівництві труби. Чекісти знають тисячі способів красти гроші з держкорпорацій, які повністю знаходяться під їхнім контролем. І зовсім не обов'язково йти найскладнішим з них. Тим більше, що газпромівська каса в результаті санкцій сильно збідніла.

Таким чином, методом виключення ми приходимо до висновку, що єдине правдоподібне пояснення наполегливої боротьби Путіна за обхідні потоки - плешфюрер хоче розв'язати собі руки на випадок повномасштабної війни проти України.

Не знаю, чи розуміє це фрау Ангела Меркель - головний захисник "Північного потоку-2". Якщо ні, то навіть з суто прагматичних міркувань і в інтересах власної країни, їй варто було б подумати про ризики такого розвитку подій.

Оригінал