Олена Шарговська
Журналістка
20.07.2018
704

Як переконати Україну, що куріння вбиває?

У світі цій темі присвячують більшість соцреклами

Те, що боротьба з тютюнопалінням актуальна для України – сумнівів не викликає. Досі щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених курінням, за інформацією МОЗ України.

Втім, з 2010 року поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%. Серйозні заборонні акти спрямовані проти популяризації шкідливої звички – реклама тютюнопаління у нас заборонена з 2012 року. На пачках виробники змушені розміщувати зображення, що наочно показують шкоду від куріння. Активісти, проте, кажуть, що треба йти далі, щоб встигнути за Європою: заборонити викладати цигарки у вітринах, збільшити загрозливі картинки. А також – просвіщати людей про небезпеку тютюну за допомогою соцреклами.

Щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених курінням

Україна ще 2006 року підписала рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби з тютюном.

"Стаття 12 цієї конвенції спонукає державу взяти зобов'язання і впроваджувати інформаційні і виховні кампанії. Попри це, в Україні немає державної стратегії антитютюнової кампанії. Через це ми, як громадська організація, стикалися з проблемою розміщення матеріалів про шкоду тютюну. Доводилося розміщувати їх за допомогою партнерів, і це носило фрагментарний характер", — таку одну з причин недостатньої присутності спрямованої на популяризацію здорового способу життя соцреклами назвав Андрій Скіпальський, голова правління ГО "Життя", на круглому столі "Дослідження стану соціальної реклами. Майбутнє соціальної реклами в Україні".

В Україні лише 7% соціальної реклами на телебаченні присвячено громадському здоров'ю — порахували фахівці Інституту масової інформації, вимірявши частоту виходів відповідних роликів.

В Україні лише 7% соціальної реклами на телебаченні присвячено громадському здоров'ю

Варто зазначити, що в світі цій темі присвячують більшість соцреклами. Ірина Морозова, директорка комунікаційних програм організації "Vital Strategies", поділилася на тому ж круглому столі світовим досвідом у проведенні інформкампаній, спрямованих на зменшення тютюнокуріння.

Можна виділити такі підходи до регулювання фінансування і розміщення антитютюнових кампаній:

1. Витрати несуть тютюнові кампанії:

- ліцензування (Бразилія);

- рішення суду за фактами недостовірної реклами тютюнових виробів (Австралія, Канада);

- судові позови (США);

- штрафи за порушення законів, що регулюють продаж і виробництво тютюну (Франція).

2. Цільове використання податку на тютюнові вироби:

- Фонд Антитютюнових програм інвестує в антитютюнові кампанії $1 млн (В'єтнам);

- Антитютюнові фонди також діють у Філіпінах, країнах Балтії, Таїланді.

3. Законодавчо виділений час на медіаканалах:

- медіаканали надають 90 хвилин на місяць ефіру на ТБ і радіо, зокрема 30 хв — у прайм-тайм (Туреччина);

- якщо демонструється процес куріння, то відеоматеріал повинен на початку, в середині і в кінці містити державну антитютюнову соцрекламу (Індія).

4. Довгострокові пріоритетні стратегічні програми:

- національна антитютюнова програма в Австралії за 2009-2016 роки коштує AU$135 млн.

Національна антитютюнова програма в Австралії за 2009-2016 роки коштує AU$135 млн

Досвід Нью-Йорка, де щорічно проводять зрізи ситуації з курінням, свідчить, що навіть окремі кампанії також позитивно впливають на зниження рівня вживання тютюну.

"Роль таких кампаній не лише в інформуванні і створенні позитивних моделей поведінки, а й у формуванні суспільної думки, яка в свою чергу впливає на прийняття відповідних законів і, що найважливіше, подальше їх виконання. Важливо перевести діалог з площини заборонних мір, коли закони сприймають як такі, що діють проти людей, які палять, у позитивний ракурс: боротьби за підвищення рівня громадського здоров'я, законів у підтримку здоров'я людей", — акцентує Ірина Морозова.

В Україні ж досі немає загальнонаціональної інформаційної кампанії, спрямованої на популяризацію не куріння. Так всі дії активістів лишаються дискретними, їхня ефективність від цього падає. Втім, вони працюють і в цьому напрямку. За словами Андрія Скіпальського, вони з однодумцями вже напрацювали певні пропозиції стратегічного вирішення проблеми і неодмінно передадуть їх до Міністерства охорони здоров'я та Мінінформполітики.

Олена Шарговська, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Погода