Нейтралітет? Ніколи знову
Головним гарантом національної безпеки України є й будуть її Збройній сили
Державний діяч часів Американської революції Олександр Гамільтон: "Держава повинна бути сильною навіть, щоб бути нейтральною".
Сьогодні часто не спрацьовують традиційні механізми міжнародної взаємодії і звичні, сторіччями випробувані, підходи до світових проблем. Цим користуються невдоволені існуючим станом справ. Ті, хто прагне його ревізії на свою користь. І застосовують ці ревізіоністи не лише грубу силу, але й так звану "м'яку". Задля дезорієнтації опонента ці країни часто використовують дипломатичні хитрощі і прийоми, начебто вигідні адресатові.
Знаходяться ті, хто не втомлюється пропонувати Україні так званий "нейтральний статус" і якійсь нові "міжнародні гарантії безпеки". І в Росії, і в США
Дивно, але й у ці дні знаходяться ті, хто не втомлюється пропонувати Україні так званий "нейтральний статус" і якійсь нові "міжнародні гарантії безпеки". Такі ідеї містяться не тільки у низці матеріалів в останньому, спеціальному номері з української тематики журналу "Росія в глобальній політиці". А й розглядаються серед можливих варіантів для України у нещодавній експертній доповіді американської корпорації RAND щодо майбутнього так званої "проміжної Європи".
Начебто й не було в нас окупації Росією Криму та нехтування Москвою Будапештським меморандумом 1994 року і сотнями інших українсько-російських документів.
Начебто немає у Росії впливових сил, які відкрито говорять про неприйнятність незалежності нашої держави
Начебто немає у Росії впливових сил, які відкрито говорять про неприйнятність незалежності нашої держави.
В якості можливого прикладу Україні часом пропонують Австрію. Та отримала свій нейтральний статус 15 травня 1955-го внаслідок підписання з СРСР, США, Великою Британією, Францією договору про відновлення незалежної Австрії. А 26 листопада того ж року Відень прийняв закон про нейтралітет. Зобов'язався не вступати в жодні військові союзи, не допускати створення на своїй території іноземних військових баз.
Не треба бути визначним експертом, щоб зрозуміти: будь-які аналогії між сучасною українською ситуацією та австрійським прикладом ігнорують історичні й геополітичні реалії. Достатньо поглянути сьогодні на мапу Європи, щоб пересвідчитися у відсутності загрози для Австрії з будь-якого боку.
Нам цікавим і, головно, пізнавальним є приклад Бельгії. Її гарантії про вічний нейтралітет підписали великі європейські держави – Британія, Франція, Росія, Австрія та Пруссія у 1831 році.
Однак Бельгія, перебуваючи поруч з агресивною Германською імперією і Третім Рейхом двічі - в 1914 та 1940 роках - опинялася у ситуації, коли гарантії її нейтралітету брутально і цинічно порушували. І це при тому, що у міжвоєнний період їх щонайменш двічі офіційно підтверджувала Німеччина: 30 січня 1937 року та 28 квітня 1939-го.
Гітлер окупував Бельгію, щоб начебто "захистити її нейтралітет"
Щоправда, між тим, 24 серпня 1938 року, Гітлер, як згодом стало відомо з таємних нацистських документів, вже цікавився думкою армії стосовно умов окупації Бельгії. Та й напав він на цю невелику країну лише, щоб начебто "захистити її нейтралітет".
Висновки для Києва напрошуються самі собою:
У нинішніх умовах значної нестабільності в міжнародних відносинах та послаблення ролі ООН, безпеку України не можна будувати лише на папері. Хоч би які підписи стояли на ньому.
Безпеку України не можна будувати лише на папері. Хоч би які підписи стояли на ньому
Всерйоз покладатися на будь-які так звані "міжнародні гарантії безпеки" - це безвідповідально витрачати і час, і ресурси, а також опинитися у полоні ілюзій. А це вкрай небезпечна річ. Україна у цьому наочно пересвідчилась у 2014 році.
Головним гарантом національної безпеки України є й будуть її Збройній сили, що матимуть довіру народу, необхідний потенціал і зможуть самостійно або у взаємодії з арміями країн-партнерів дати адекватну відповідь будь-якому агресорові.
Олег Бєлоколос для Gazeta.ua
