Рів з крокодилами – і танцюйте там

Стрічка в "Фейсбуці" ще наполовину російська. І ось хтось скаржиться, що квитки на Кубок світу дорогі, хтось підтримує чемпіонат, хтось радіє, як зараз чудово на Красній площі й Нікольській вулиці, де гуляють натовпи фанатів з усього світу. І ми, мовляв, не таке вже лайно. Цілком собі європейське місто. Ще маємо майбутнє. Хтось пише про дикий ріст цін на все, хтось обговорює турнірні таблиці, хтось прораховує шанси на вихід з групи, хтось вішає собі на аватарку "Я вболіваю за Росію". А ти сидиш, дивишся на все це, і навіть уже посилати не хочеться.

Олег Сенцов голодує сьогодні тридцять другому день. Тридцять другий день. Вчора на фронті убили ще одного хлопчину. Двадцять шість років. Микола Вільчинський. Дружина і двоє дітей. Чотири роки тому в цей день збили "Іл" з десантниками при заході на аеропорт Луганська. П'ятдесят чотири людини. Сам ти, після спроби твого вбивства, сидиш в бункері зі зламаним вкотре життям. Думаєш, як почати все спочатку.

І ось читаєш всі ці мемасики про футбол, і...

Кілька років тому ще б вибухнув: "Що ви несете? Яка Нікольська? Який футбол? Ваша країна зараз, ось прямо зараз, вбиває людей, гноїть їх в тюрмах! У вас прямо зараз другий місяць в камері повільно вмирає від голоду захоплений Мордором насильно, немов раб в середньовіччі, чоловік з приголомшливим почуттям гідності і свободи! У вас репресують цілий народ! У вас вбивають зараз! Розумієте? Вбивають! Який Мундіаль? Ви взагалі вже з глузду з'їхали?".

А нині навіть цього немає.

Настільки вже цей розрив, цей вододіл нездоланний. Настільки вже розійшлися в різні боки, така вже прірва, настільки вже різні, абсолютно ніяк не складемося назад в один світ. Настільки той світ існує вже десь зовсім в паралельному всесвіті. Настільки там збитий вже фокус на те, що нормально, а що ні, навіть у найкращих, чесних, опозиційних його жителів...

Рів з крокодилами - і танцюйте там свої танці з Кубком світу як хочете.

Точок дотику немає вже зовсім.

Оригінал