Рік безвізу. Що пішло не так?

Порошенко лояльний до корупції і олігархічних змов

Здавалось би, президент має почивати на лаврах. Безвіз, про який тільки можуть мріяти в РФ та Туреччині, став реальністю для українців. І тут що на чашечку кави у Відень, що в Париж на вежу подивитись, що на Октоберфест у Мюнхен.

Проте древній народ вперто не хоче любити свого лідера, і рейтинг останнього стрімко знижається. У чому ж причина?

Їх декілька.

Перша - рівень життя знижується, і президент є уособленням такого зниження. Тому їздять не у Відень чи Мюнхен, а переважно у Жешув та Брно. І не на каву, а працювати на фермах, у кращому випадку складати жалюзі. Відпрацьовувати дні, установлені в паспорті як термін туристичного перебування. Потім назад. І так по колу. Разом із безвізом у населення закарбувався пресловутий: долар по 10. Навіть не по 8, бо то була інша епоха. А саме 10, із передвиборчої обіцянки.

Їздять українці не у Відень чи Мюнхен, а переважно у Жешув та Брно. І не на каву, а працювати на фермах

Друге, вартість перельотів. Літати в Європу так і не можна купити за мінімалку, а доводиться платити за олігархічну змову, чиновницьку корупцію та монополію однієї компанії. Те що минулого року Ryanair не впустили спільними зусиллями влади, міністерства, керівництва аеропорту та олігархів - стало перемогою у битві, але програшем у політичній війні.

Народ не полетів за $500, але хоче літати за $25.

Президент забув, що мільйон бюлетенів, це 5% в рейтингу на президентських. Так от, якби із 8 мільйонів паспортів, полетіла половина, а не 500 тисяч, то його рейтинг при загальних рівних, був би вдвічі більшим. Та лояльність до корупції та олігархічних змов дала про себе знати, і рейтинг знижується, як літак на посадці.

Якби із 8 мільйонів паспортів, полетіла половина, а не 500 тисяч, то його рейтинг президента був би вдвічі більшим

Звичайно, це не пройшло безслідно, і на ринок вийшов новий український лоукост, який чомусь аж занадто нагадує компанію когось надто наближеного до влади, або й самої влади. Адже кілька днів тому, перевізник зміг отримати 55 напрямків. В той час як ірландський лоукост, за два роки війни із місцевими корупціонерами та популістами тільки 1. До речі, в української компанії всі рейси - безлімітні.

Таке враження, що хтось накачує для себе компанію як гарний бізнес по закінченню владних повноважень.

Третє, безвіз - це не звитяга президента, а досягнення населення. Це те мінімальне уособлення Європи, за яке населення виходило на Майдан. Тому скільки б хто не вклав у медіа супровід і приклеювання одній людині цього рішення, все рівно населення вважатиме його по праву - своїм.

Безвіз - це не звитяга президента, а досягнення населення

Проте, і зі сторони населення, явна культурна і туристична пасивність. З однієї сторони дається в знаки низька радянська мобільність, коли за життя і за межі області могли не виїжджати, з іншої - якась дивна апатія до нового.

Лише півмільйона візитів - це мізер. У нас близько двох мільйонів студентів, вони хоча б могли показати результат?

Що молодій людині треба для такої подорожі: пара кедів, зубна щітка і нестримне бажання.

Заробити на потяг, автобус чи навіть літак можна, була б така ціль. І пожити в хостелі кілька днів, теж позитивна пригода. Відчувається що є певні перепони, бар'єри та перешкоди. Населення не стало нацією бекпекерів (туристи, які відмовляються від послуг операторів. - Gazeta.ua), такими якими в перші роки були поляки, хорвати, чорногорці, румуни чи словенці. Коли в п'ятницю на роботу всі йшли із рюкзаками, з якими ж у понеділок вранці і повертались. Ось це був безвіз. Коли в п'ятницю країна просто пустувала. Проте за кілька років такого туризму, вони запустили реверсний потік, і європейці полетіли дивитись що ж у них там нового та цікавого. І це був крутий поштовх для місцевого туризму.

В Україні запустили мега класний тренд, коли діти возять до Європи своїх батьків. Мовляв, завіси немає, давайте

Благо не все так погано. В Україні сам по собі запустився мега класний тренд, коли діти возять до Європи своїх батьків: тата, маму, дідуся чи бабусю. Мовляв, завіси немає, давайте. Це важко, ментально, фізично, сентиментально, батьки часто пручаються як можуть, але молодість та бажання йти вперед беруть своє. І це сильно. І це дасть свій результат. Тим хто уже це зробив, я аплодую стоячи, гарна інвестиція в країну.

Адже чим більше ми будемо подорожувати, тим більше ми будемо наближатись до європейців. Будемо більше їх розуміти, а вони нас. Ми будемо відкривати нові культурні та освітні горизонти, знаходити можливості для бізнесу та звичайних людських знайомств.

Туризм та часті візити до ЄС змінять свідомість українців більше, ніж будь-який з олігархічних медіа

Туризм та часті візити до ЄС змінять свідомість українців більше, ніж будь-який з олігархічних медіа. І результат ми побачимо уже на виборах. Не цих, так наступних, але точно побачимо.

Безвіз - товар гарний, але він не може лежати на місці, ним треба користуватися. Пам'ятайте про це, особливо ті 7,5 мільйонів українців із біопаспортами.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Іван Семесюк Художник, письменник, музикант
Ольга Товпенко Психолог
Ірина Губеладзе Дитячий і сімейний психолог
Олексій Ковжун Медіаексперт
Погода