На пошуки нового президента лишилося 310 днів

Порошенко живе у парадигмі обіцянок Ющенка

Чотири роки тому, 25 травня 2014-го, Петра Порошенка обрали п'ятим президентом України. 7 червня він склав присягу на вірність українському народу. Наступні вибори президента відбудуться 31 березня 2019-го.

Ті обіцянки, які Порошенко давав ще на початку каденції, до кінця не виконав. Або частково. Тому ці 310 днів президент займатиметься упаковкою своїх досягнень. Підніматиме питання церкви, дороги, реформи, візи, армія і патріотизм. Петро Олексійович, як кондитер, вміє правильно загортати на продаж.

Якогось прориву не буде.

Порошенко показав, що на радикальні зміни він не готовий. Його поведінка виключно олігархічна, бізнесова - розкладаємо яйця у різні кошики.

На п'ятий рік президентства він мав би зробити великі державницькі речі. Які навіть за умови, що він піде, запам'яталися б після нього. Наприклад, повернути окуповані Росією Крим і частину Донбасу. Реально реформувати українську армію до стандартів НАТО. Чи збудувати те, чого раніше ніколи не було — перший український автобан.

Зробити речі, які українці інколи і не могли чекати.

Зрештою, політик може не виконувати обіцянки. Але робити речі, більші за самі обіцянки. Задавати нову планку, нові висоти.

У Порошенка проблема із командою. Вона видихалася і не може продукувати йому нові ідеї.

Петро Олексійович живе у парадигмі обіцянок Ющенка. За всю каденцію своїх ідей не приніс. ЄС, безвіз, НАТО — часи Кучми, Ющенка.

Політик, тим паче президент, повинен виконувати не тільки технічну роботу. Задавай тон, нову дискусію. Наприклад, питання екології. Масштабні проблеми. Один раз тему використали для "потопки" Садового. Гралися у політтехнології, але проблеми не вирішували. Говорили: продавати чи не продавати ліс в ЄС. Та попроси українців, нехай кожен посадить по дереву - плюс 40 мільйонів дерев. Об'єднуй, роби якісь мегапроекти.

Немає символів від роботи. Символами будуть "панамський архів", затягування Антикорупційного суду і депутати-утікачі.

Але у Порошенка є поле для маневру. Зняття із народних депутатів недоторканності — нормальна річ. Запам'ятають і будуть вдячні. Навіть якщо не із цих, то - наступних.

Виборчий закон. Покажи, що ти готовий обиратися за новими правилами і не боїшся виборів.

Приватизація. Покажи, що ми можемо цивілізовано продавати і залучати від цього кошти у бюджет.

Першим державницьким рішенням, яке Порошенко вдало підняв за чотири роки, це помісна церква. Тепер треба його довести до кінця.

Рейтинги несистемних Вакарчука і Зеленського ростуть, бо люди хочуть зміни влади. З другого боку - розгублені: а хто є нові обличчя? І влада цим маніпулює: ось вам, Вакарчук, Зеленський, Іво Бобул. Роблять підміну понять — нові обличчя тільки гірші.

Насправді, нові обличчя можуть бути іншими. Це може бути український професор у Гарварді. Чи успішних менеджер транснаціональної компанії, який може повернутися в країну. Або активісти.

В українців залишилося 310 днів, щоб знайти нового президента. Знайти не прізвище, а його команду, план. Нав'язати йому цінності, важливі для країни. Бо, як виявилося, бізнес і держуправління, взагалі не сумісні.

Микола Давидюк, для Gazeta.ua