5 навичок, які дає американська освіта

Виступати перед публікою і дебатувати вчать зі школи

Освіта дає не лише знання, але і навички, які потім використовуємо в роботі та повсякденному житті. Навички, яких набуваєш завдяки американській та взагалі західній освіті універсальні. На деяких з цих умінь почали акцентувати в сучасних українських школах, але вони були відсутні в радянських. Тому більшість дорослих ними не володіє чи володіє погано. Втім, я вважаю, що сьогодні ці навички потрібні кожному, аби бути повноцінним членом сучасного, глобального суспільства, - пише Тетяна Ворожко для "Голос Америки".

1. Правильне розуміння тексту.

В американських школах не замірюють із секундоміром, скільки слів на хвилину читає першокласник. Головне – розуміння тексту. Під текстом для наймолодших будуть питання: хто головний герой, що він зробив та, головне, чому. А вже з другого класу дітей просять писати короткий зміст творів.

Школярів та студентів вчать читати та розуміти наукові статті, у першу чергу, - соціологію і статистику.

У США також вчать писати максимально зрозумілі тексти. З першого ж абзацу, бажано з першого речення – читачеві має бути ясно, про що цей текст. Одна думка – одне речення. Один аргумент – один параграф, де в першому реченні аргумент наводиться, а в решті – підкріплюється.

Чітка структура тексту спрощує розуміння і економить час. Американські викладачі пояснювали: не обов'язково повністю читати наукові статті – можна тільки перші речення в кожному абзаці. У крайньому випадку достатньо ознайомитися з анотацією. Так само газету можна переглянути всю. Але прочитати – лише 3-6 статей, аби бути в курсі основних подій.

2. Промови та презентації.

Перше, чого вас навчать в американському університеті - виступати з промовами, де завгодно і на будь-яку тему. Робити презентації американські учні починають вже з другого класу. Це не переказ глави з підручника, а самостійно підготовлений текст.

Багато хто навіть у Штатах вражений красномовством школярів, які пережили стрілянину у флоридській школі. А тепер виступають за обмеження обігу зброї. Їх цьому вчать в школі. Американці, яким ставиш на вулиці питання, можуть не володіти темою. Але все одно щось скажуть на камеру - впевнено і завершеними реченнями. В той часто з труднощами пробираються до основної думки через хащі зайвих слів та звуків.

3. Швидке друкування на комп'ютері.

В американських університетах значну частину бібліотек займають столи з комп'ютерами, за якими студенти працюють над письмовими роботами. Коли перший раз відкрила Word і почала друкувати, інші відвідувачі припинили свою роботу і перевели погляди на мене. Подивилася в дзеркало – з обличчям все добре. Одяг - теж на місці. Все, що має бути застібнуте - застібнуте. Раптом дійшло - я друкувала двома пальцями. Всі інші – зі швидкістю професійної друкарки.

"Ти так довго не протягнеш", - зробила висновок моя наукова керівниця. Порадила негайно йти в лабораторію, де стояли комп'ютери зі спеціальною програмою для опанування швидкого друку. І це дійсно важливо. На тиждень, в середньому, треба писати 30-40 сторінок різноманітних письмових робіт.

У США дітей вчать правильно друкувати вже в школі. Із пропозицією запровадити в українських школах класи швидкого набору на клавіатурі до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, під час його спілкування з українською діаспорою у червні 2016 року, звернулася 10-річна Міла Ламах. Прем'єр, здається, її не зрозумів.

4. Абсолютне табу на плагіат та списування.

Найлегший спосіб вилетіти з університету чи зруйнувати кар'єру на Заході – списати чи видати чужі думки за свої. Існують програми перевірки наукових текстів на плагіат і немає нічого гіршого, ніж бути спійманому. Ходити в піжамі – можна, сперечатися з викладачами – можна, списувати – ні.

Велика увага в американській освіті приділяється роботі з джерелами, правильному їх позначенню в тексті. А також – навичкам перефразування. Довгі цитати не вітаються, а при переповіданні чужих думок власними словами все одно треба посилатися на автора. Навіть у третьому класі при підготовці презентації про бульдогів мій син мав зазначити джерела.

5. Вміння дебатувати – логіка та повага до опонента.

Дебати у США – частина навчального процесу і вид позашкільної діяльності у вигляді клубів дебатів. Із наймолодших класів дітей вчать формулювати, представляти та захищати свою позицію. Робити це так, аби не посваритися з опонентом.

Найулюбленіші заняття мого сина в школі – "сократичні" семінари. Їх головні принципи, - структурованість, застосування правильних логічних прийомів і гнучкість. Діти звертаються один до одного на містер і міс та вчаться опонувати надзвичайно ввічливо. Розбирають, які аргументи можна використовувати, а які – ні. Вчаться не боятися змінити свою точку зору, якщо опонент має кращі аргументи.

Вміння дебатувати у США, де професія юриста є надзвичайно престижною, а суд – це практично вистава – дуже цінується. Але також цінується і вміння уникати дебатів там, де вони не потрібні. "Let`s agree to disagree" - погодимося у тому, що наші думки розходяться – золоті слова в англійській мові.

Звичайно, не всі американці достеменно володіють цими навичками. Але критична маса людей робить це достатньо добре. Це дає можливість суспільству аналізувати та проговорювати різноманітні явища і зміни, уникати крайнощів. А повага до думок та ідей сприяє прогресу.