Що насправді найбільше турбує бізнес

Трохи про справжні інтереси підприємців

Стаття "Бізнес хоче до "Роттердаму" в газеті "Деловая столица" вельми красномовна з точку зору того, наскільки реальні проблеми бізнесу можуть бути далекими від популістської демагогії, яку активно пропагують деякі політики та експерти.

Як показує реальне життя, бізнес зовсім не лякає ціноутворення на газ та електроенергію на базі Роттердам+ та Дюссельдорф+. Не секрет, що в Україні ціна на газ, електроенергію, тепло та водопостачання в рази нижче ніж в центрально-, не кажучи вже про західноєвропейські країни.

Більш того, прозора система ціноутворення бізнес значно більше влаштовує, тому що в цьому випадку ціни на енергоносії прогнозованіші та не залежать від волюнтаристського ручного керування з боку урядовців. Бо саме бізнесу доводиться розплачуватися за популізм та демагогію політиків.

Показово також, що бізнес куди більше турбує неможливість прозорого та швидкого підключення до електромереж. Щорічні проблеми зі стабільними залізничними перевезеннями теж важливіші для аграріїв та металургів.

Значно актуальнішим для бізнесу також питання неадекватної монетарної політики Нацбанку, в результаті чого в Україні абсурдно високі процентні ставки по кредитам. Про довгострокове кредитування за таких обставин взагалі мова не йде. Особливо це відчувають переробні підприємства, сприянню діяльності яких, як раз, держава мала би приділяти найбільше увагу.

Практично всіх роботодавців починає дуже турбувати ситуація з нестачею робочих рук.

Цікаво, що навіть феросплавні заводи, які є найбільшими споживачами електроенергії, не вважають проблему ціни на електроенергію для себе найбільш важливою. Зрозуміло, що це в умовах високих цін на феросплави. Якщо ціни на них на зовнішніх ринках підуть вниз, ґвалт щодо цін на електроенергію буде значно більшим. Тому власники цих феросплавних підприємств — Коломойський та Пінчук — через свої ЗМІ та своїх представників у парламенті та в експертному середовищі найбільш активно пропагують, що ціноутворення на електроенергію основі Роттердам+ — це дуже погано.

Це я щодо чого? Так, на демагогії щодо високих цін на газ, електроенергію та тепло можна добре виглядати в очах громадян. Це може додавати додаткових балів у виборчих перегонах. Експерти, одні з яких розповідають, яке погане ціноутворення на базі Роттердам+, а інші — який жах те ціноутворення на базі Дюссельдорф+, теж в очах громадян можуть виглядати куди більш фаховими. Експерти, які наполягають, що формульне ціноутворення на енергоносії та базі імпортного паритету, значно менше подобаються пересічних громадянам.

От тільки все ця "турбота" про бізнес та громадян не більше ніж популістська демагогія.

Все це дуже далеко від справжніх інтересів і бізнесу, і населення. Бо поки ціни на енергоносії не будуть жорстко формульно прив'язані до імпортного паритету, поки ціноутворення буде мінятися в залежності від того, хто знаходиться при владі, до того часу ми будемо знаходитися у вкрай неефективній, енергозатратній, олігархічній та корумпованій економіці. А реальні умови ведення бізнесу будуть вкрай несприятливими. Бо створювати справді сприятливі, прогнозовані умови для бізнесу — це копітка, буденна праця, яка потребує значно більший високий рівень компетентності та стратегічного бачення розвитку країни.

Борис Кушнірук, для Gazeta.ua