Єдина українська церква – питання не релігії, а нацбезпеки
Для церков Україна – це великий прибутковий ринок з пільгами
Я атеїст. А тому можу спокійно дивитися на церковні розборки в Україні. І ніяких емоційних зв'язків у мене з будь-якою церквою немає.
В принципі, яка різниця, якого посередника вибирати. Звичайний бізнес-кейс. Церкви борються за частку ринку. Традиційні й нові, всякі там "Відродження". Їх наплодилося багато. І вони відносяться до території України, як до великого ринку. Великого прибуткового ринку, де ще й пільги мають.
Ідеальний ринок. В Україні більше 70% людей вважають себе віруючими (в Ісландії серед молоді, наприклад, вже 0%. Але це таке). І ці 70% людей голосують на виборах. І для них людина в рясі є авторитетною особистістю, яка може впливати на їхні вчинки. У тому числі й на їхнє голосування. У такій ситуації абсолютно ненормально, що більшу частину релігійного ринку контролює контора, яку очолює КДБшник і яка безпосередньо підпорядковується Кремлю. Здається, з цим ніхто не сперечатиметься? Так ось, коли ця контора може проводити пропаганду серед більшої частини населення України - це ненормально. Це було б ненормально навіть у мирний час. Але це ненормально і не допустимо в умовах перманентної війни з Росією, яка розтягнеться на довгі роки.
Питання помісної церкви - це не питання релігії. Не питання вибору посередника. Це питання національної безпеки
Тому питання помісної церкви - це не питання релігії. Не питання вибору посередника. Це питання національної безпеки. Ви, як країна, не маєте права допустити, щоб ключова релігійна організація тут працювала на вашого ворога. І була не лояльною не тільки до влади України, а й до самої держави Україна. І вся ця історія з помісною церквою покликана всього лише позбавити Кремль контролю над головами українців. Який до цих пір може це робити через підконтрольну церкву.
Для держави було б логічно створити єдину українську церкву, яка б не підпорядковувалася Москві. А потім дати їй пільги. І забрати їх у московській церкві, само собою. Нічого особистого тільки бізнес. У результаті, велика частина священиків абсолютно добровільно перейде в єдину помісну церкву, не порушуючи жодних своїх правил. Адже формально вони залишаться під крилом Константинополя, як і зараз. Зміниться лише прошарок, замість Москви додасться Київ. А стимулом як завжди стане фінансовий важіль. Найефективніший з наявних.
