Польсько-українська криза: час для зрілості

За яким принципом будувати стосунки з сусідами

Прийняття 26 лютого цього року Спільної заяви щодо українсько-польських взаємин Бориса Тарасюка, заступника голови Комітету у закордонних справах та Богдана Кліха, лідера меншості Сенату Республіки Польща вкотре привернуло увагу до сьогоднішнього стану відносин між Україною та Польщею.

В документі, зокрема, зазначається, що "Ми повинні формувати взаємні відносини на принципі: "Пробачаємо і просимо вибачення". Так, як нас до цього заохочував Іван Павло ІІ, і як у минулому вчиняли наші церкви, президенти, уряди і парламенти". Також цілком справедливо наголошується, що "Дослідження і висловлювання на тему історії повинні мати абсолютну свободу, ніхто не повинен бути покараний за висловлення власних поглядів, якщо в них не висловлюються заклики до насилля і ворожнечі".

Водночас, зовсім невипадково у ці дні в українському суспільстві лунають різні думки щодо подальшого розвитку взаємин з Польщею. Вочевидь, настав час для дійсно всебічного погляду на наші відносини з нашим найближчим сусідом.

Сьогодні, коли рейтинг партії "Право і справедливість" становить більше 40%, а економіка Польщі знаходиться на підйомі, ми маємо бути як реалістами в оцінці ситуації, так і дивитися у майбутнє наших відносин з Варшавою у широкому контексті.

Саме сьогодні Україна має проявити зрілість, витримку, розум і дипломатичне мистецтво. Вже очевидно, що в "післякримську епоху" нормальний, рівноправний, взаємовигідний і плідний діалог з будь-якою країною можливий лише на базі суттєвого зміцнення України в усіх сферах: політичній, економічній, військовій, гуманітарній тощо.

Саме це обумовить посилення позицій Києва на міжнародній арені, а відтак і додасть переконливих аргументів у діалозі з нашими ближчими і дальніми сусідами.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua