Про зелених чоловічків та вдавану гібридність
Чи можна було протистояти захопленню Криму?
Цими днями в Україні знов згадують про так званих "зелених чоловічків" і окупацію Росією Криму, що згодом спричинила появу цілої купи газетних статей, різноманітних досліджень та аналітичних доповідей на тему "гібридної війни". Майже в усіх цих публікаціях стверджувалося, що Москва у 2014 році застосувала якусь вельми унікальну і новаторськи підступну тактику, протистояти якій тоді було просто неможливо.
Насправді це не зовсім так, адже експерти вказували на "гібридну війну" як форму протиборства, що поєднує військові конвенційні і невійськові заходи ще у середині "нульових". Справа в іншому – сьогодні не існує чіткої грані між війною і миром, однак навряд це просте спостереження можна назвати винаходом Кремля.
Очевидно, така реакція, у тому числі і в Європі, на агресію Москви була спричинена звичайним шоком і обумовлювалася необхідністю виправдання власної розгубленості і неготовності до опору.
Будь-кого, хто намагається втрутитися у внутрішні справи держави з недружніми або підривними та ворожими намірами, можна вважати супротивником. І він має бути знешкоджений
Між тим, з історії вже декілька віків добре відомі приклади використання цілої низки інструментів, окрім суто військових, для досягнення поставлених цілей: від Троянського коня і видуманих ще у середньовіччі фальшивих памфлетів часів протистояння короля Франції Філіпа IV і папи Римського Боніфація VIII до вбивства нацистами 89-го штандарту СС, перевдягненими в однострої австрійської армії, канцлера Австрії Дольфуса у 1934 році та операції "Везерюбунг" із захоплення німцями Норвегії у 1940 році, в рамках якої було підготовлено детальні приписи "Про введення в оману та маскування під час вторгнення в Норвегію". Зокрема, останнім наказувалось кораблям ВМС Німеччини у разі необхідності використовувати прапор Британії та відповідати англійською на можливі запити норвежців.
Отже напрошується простий висновок: сьогодні будь-кого, хто намагається втрутитися прямо або опосередковано у внутрішні справи будь-якої держави з недружніми або підривними та ворожими намірами, можна вважати супротивником і він має бути знешкоджений. Незалежно від того, якими прапорами і гаслами він прикривається, та чи є на ньому якійсь відзнаки або їх немає взагалі.
Може настав час усвідомити це і в Україні?
Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua
