Більше пекла

Російські міркування про Україну вже навіть не викликають реакції. "Фашисти", "негри в окопах" та інший паноптикум уже навіть не надихає на фотожаби. А, між тим, саме це врятувало Україну 2014 року.

Саме так. Київ врятувала відсутність у Росії якісної експертизи з українського питання. Тієї, що здатна тверезо й без ідеологічної мішури оцінювати країну. Тієї, що адекватна в оцінках минулого, теперішнього й потенційного майбутнього, - пише Павло Казарін для "Радіо Свобода".

Україні посприяло те, що в Росії вона вважалася чимось від початку зрозумілим і нескладним. Родичі під Житомиром, прогулянки Хрещатиком або відпочинок в Ялті вважалися пропуском до експертів і вхідним квитком на телеканали.

А сама Україна в Росії сприймалася в рамках радянської дихотомії. Коли одна половина країни ‒ "така ж як ми ‒ що тут обговорювати". А друга ‒ "зовсім не така як ми ‒ що тут обговорювати". Півтони були нікому не цікаві. Аналіз підмінявся гаслами. Патріотизм підмінив експертизу.

І саме це допомогло Україні.

Москва була впевнена, що сусідня країна посиплеться, як картковий будиночок. Що все її правобережжя підніме триколори. Що схід і південь в єдиному пориві вирушать воювати за русскій мір.

Кремль не врахував волонтерський рух. Добровольчі батальйони. Російськомовний український патріотизм. Він не врахував появу політичної нації, яка поєднала в собі тих, хто до етнічного проект вписатися не міг. Для Москви став несподіванкою весь той низовий порив, що охопив Україну. Включно з тими областями, які Росія звично вважала власними територіями.

Вони й не могли цього прорахувати. Тому що для цього потрібно було Україною займатися. Досліджувати. Аналізувати. Прораховувати. Без дурних ідеологем і безглуздої самовпевненості. Якщо у вас постачальник інформації про Україну ‒ це "марков" або "затулін", то у вас немає інформації про Україну.

І чим довше така ситуація буде зберігатися ‒ тим краще. Чим неадекватнішим буде їхній опис реальності ‒ тим неефективнішими будуть їхні кроки. Кожне нове одкровення про "Новоросію" або "іспанського диспетчера" ‒ лише ще одна підмога для Києва.

Коли Кремль говорить про Україну дурниці ‒ це не небезпечно. Небезпечно буде, якщо він навчиться бути адекватним. А тому, хай живуть розп'яті снігурі.

Copyright © 2017 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода