Хто стане власником російських банків в Україні?

Що робить у "дочці" російського Промінвестбанку куратор від Фукса та Микитася

Мені ще 2014 року, після призначення на посаду голови Нацбанку пані Гонтаревої, доводилось писати, що одним із ключових завдань для неї буде очищення банківської системи від банкрутів та банків, що займаються фінансовими махінаціями. Непопулярність цього завдання, на вирішення якого не наважувався жоден керівник центробанку за роки незалежності, призвело до того, що Гонтарева стала у суспільній думці головним винуватцем втрати більше 100 млрд грн депозитів. Хоча у переважній частині випадків ці банки були суцільними банкрутами, а гроші з них вкрадені ще задовго до 2014 року.

Вкрай важливе завдання - очищення банківської системи та забезпечення прозорості - було за останні три роки більшою мірою вирішене. Але залишалось неврегульоване питання банків з російським державним капіталом.

Особливо з урахуванням, що ці банки мали значні портфелі проблемної заборгованості українських позичальників.

Існує суттєвий вплив Росії на фінансову стабільність української економіки

Рішення про продаж трійки дочірніх російських банків із державним капіталом виглядає природнім з огляду на те, що розвиток їхнього бізнесу в Україні – тотально безперспективний, а спеціальні санкції СНБО унеможливлюють виведення капіталу. Керівництво Нацбанку усвідомлювало, що відкликання ліцензій та закриття цих банків приведе до втрати ще десь 30 млрд грн вкладів фізичних осіб, частину яких доведеться компенсувати за рахунок державних коштів. Тому політика регулятора передбачала, з одного боку, дотискання материнських структур цих банків з російським капіталом щодо їх суттєвої докапіталізації, з іншого — створення цивілізованих умов для їх уходу з українського ринку шляхом продажу чи добровільного закриття.

Питання докапіталізації було вирішене. Водночас згортання бізнесу із російським капіталом з українського ринку досі не вирішене. Питання справді вкрай непросте. Складна економічна ситуація з поки далеко не очевидним майбутнім робить інвестування в Україну вкрай ризикованим. Крім того для Нацбанку принципово важливо забезпечити продаж банків реальному покупцю, що відповідатиме всім нещодавно визначеним вимогам до власників банківських установ в Україні. Вони повинні мати бездоганну ділову репутацію, зрозумілі та достатні джерела фінансування для купівлі та подальшого утримання капіталу банку. Зокрема, нові власники повинні мати чітку стратегію розвитку, команду з необхідним досвідом. Нацбанку треба бути "залізно" впевненим у спроможності нових власників забезпечити суттєву додаткову докапіталізацію у разі виникнення непередбачених обставин. Бо при всьому тому, материнські російські державні банки могли це зробити, а от чи зможуть нові власники - не факт.

Найгостріше стоїть питання щодо продажу найбільших банків з російським державним капіталом в Україні — "Сбербанку" та Промінвестбанку

Найгостріше стоїть питання щодо продажу найбільших банків з російським державним капіталом в Україні — "Сбербанку", що належить "Сбербанку Росії", та Промінвестбанку, який належить до банківської групи "ВЕБ" ("Внешекономбанк"). Особливо у зв'язку з російською збройною та економічною агресією.

Ці банки протягом 2009-2013 років співпрацювали з великими українськими підприємствами та активно їх кредитували, тому існує суттєвий вплив Росії на фінансову стабільність значної частини української економіки. За допомогою своїх дочірніх банків в Україні Росія може заволодіти провідними українськими компаніями або вразі незговірливості збанкрутувати їх.

Інформація щодо нового потенційного власника Сбербанку вже декілька разів з'являлась, але до ухвалення остаточного рішення та погодження з Нацбанком справа досі не дійшла.

Ще більш гнітюча ситуація склалась з можливою появою нового власника Промінвестбанку. На жаль, є суттєві ризики, що замість зрозумілих та фінансово спроможних покупців серед яких називались Ярославський, "ТАС" Тігіпка, "Кредит Дніпро" Пінчука в консорціумі з європейською банківською групою, ПУМБ Ахметова, там може у якості власника з'явитись група осіб з доволі сумнівною репутацією.

Ще з весни 2017 року у ЗМІ та в експертному середовищі почала з'являтись повідомлення, що "Промінвестбанк" може купити група інтересантів на чолі із російським бізнесменом Павлом Фуксом.

"Промінвестбанк" може купити група на чолі із російським бізнесменом Павлом Фуксом

З метою придбання ПІБу Фукс залучив двох одіозних українських бізнесменів Микитася та Столара, що видомі своєю неабиякою спритністю домовлятися з будь-якою владою у бедь-які часи. У кожного з цих осіб з далеко не блискучою діловою репутацією безперечно є інтерес до купівлі ПІБу. Особливо якщо брати до уваги активи цього банку та не розраховувати на виплату зобов'язань. Чи мають потенційні власники необхідні кошти для купівлі та подальшої підтримки капіталу і ліквідності ПІБу – велике питання. А це – кілька сотень мільйонів доларів, згідно з оцінкою активів. Звичайно, за таких обставин можливо, що потенційні покупці будуть лише номінальними власниками, а банк і надалі контролюватиме російський ВЕБ. З усіма тими ризиками, які вже згадувались.

Але і варіант, що саме ці особи стануть справжніми контролюючими особами Промінвестбанку теж оптимізму не викликає. Адже найбільш імовірно, нові власники активи виведуть, а пасиви залишать державі.

Досі НБУ витримував принципову позицію щодо будь-яких потенційних покупців банків: розкрийте реальних власників і джерела фінансування, дайте чіткий план розвитку, доведіть, що ваша ділова репутація чиста

Досі НБУ витримував принципову позицію щодо будь-яких потенційних покупців банків: розкрийте реальних власників, дайте чіткий план розвитку, доведіть, що ваша ділова репутація чиста, розкрийте джерела фінансування для купівлі та до капіталізації.

У квітні поточного року НБУ вже відхилив заявку бізнесмена Фукса щодо купівлі ПІБ. Фукс не зміг розкрити джерела фінансування, також у НБУ викликала занепокоєння репутація бізнесмена. Але Фукс не зупиняється. За останньою інформацією група ВЕБ спільно з українськими бізнесменами Микитасем та Столаром (ФМС) розробила модель "повзучої" зміни контролю. Передбачає впровадження кураторів з боку ФМС. Іншими словами, у Наглядову раду та Правління ПІБу будуть призначені представники Фукса. Тобто, по формі контроль над банком за ВЕБом, по суті - він перейде до Фукса, адже будь-які важливі рішення будуть прийматися за участі нових кураторів. Що такого Фукс пообіцяв керівництву ВЕБ - можемо лише гадати. Запасемося попкорном, щоб дивитися "кіно" про те, як ця група бізнесменів намагатиметься "обійти" НБУ.

Занепокоєння викликає лише можливість того, що власниками "Промінвестбанку" таки стануть пани "ФМС". Таке занепокоєння пов'язане з тим, що останніми днями вже з середини цього банку надходить інформація, що там з'явились куратори від цієї трійці. Повідомляють, саме з цими кураторами менеджери банку мусять погоджувати усі свої дії. Як правило, поява таких кураторів, статус яких офіційно не узгоджувався з регулятором, говорить, що питання оприлюднення угоди продажу "Промінвестбанку" може з'явитись у будь-який день. Не виключено, що дотискати керівництво Нацбанку збираються за допомогою Максима Микитася, який між іншим, є народним депутатом та входить до депутатської групи "Воля народу".

Банківській системі поява нових власників великого банку з очевидними сумнівними фінансовими можливостями точно стабільності та надійності не додасть

От тільки визнавши ФМС добропорядними покупцями, керівництво Нацбанку може у подальшому потрапити до нової халепи зі ще одним великим банком-банкрутом. Ну а банківській системі поява нових власників великого банку з очевидними сумнівними фінансовими можливостями точно стабільності та надійності не додасть.

Краще би вже цей банк просто закрили, ніж його збереження з не дуже фінансово надійними власниками.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юнус Ердогду турецький журналіст
Василь Воскобойник Президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування
Андрій Бондар Поет, публіцист, перекладач
Олена Кононенко Експерт із аграрних питань
Віктор Таран Політолог