Два закони про окупацію: як знайти компроміс?

До Верховної Ради внесли два альтернативних законопроекти про одне й те саме – статус тимчасово окупованих Росією територій

Автором одного офіційно вважається президент. Другий подала група депутатів від "Самопомчі".

Ось спроба проаналізувати головні, на мою думку, плюси та мінуси цих дуже відмінних проектів, - пише Євген Дикий для сайту "Обозреватель".

Два законопроекти майже не мають принципово несумісних положень

Найбільш принципові положення двох законопроектів, зокрема щодо правової оцінки російської окупації та її наслідків, повністю співпадають. Це дає можливість розглядати законопроекти не як взаємовиключні, а як потенційно взаємодоповнюючі. В нинішньому вигляді вони майже не мають принципово несумісних положень. Більше того – значною мірою регулюють різні питання. Тобто вони на сьогодні "один про зелене, а інший про квадратне".

Як не дивно, в цій ситуації це швидше плюс, а не мінус – бо дає можливість взяти краще від обох проектів та разом отримати якісний закон, що врегулює практично всі сфери, пов'язані з окупацією.

Загалом законопроект від "Самопомочі" пророблений значно ретельніше, містить чіткі правові формулювання, врегульовує ширше коло питань, аніж законопроект від Банкової. При чому врегульовані ним питання переважно сформульовані чітко та не створюють можливості неоднозначних трактувань. Законопроект від Банкової носить значною мірою декларативний характер і містить менше норм прямої дії.

Законопроект від Банкової робить виконання Мінських угод обов'язковим для органів влади України

Найслабше місце законопроекту від Банкової та створюваний ним ризик:

Стаття 7 законопроекту закріпляє у законодавчому полі України підписані Захарченко та Плотницьким Мінські угоди (тобто легітимізує "ДНР-ЛНР") і робить виконання Мінських угод обов'язковим для органів влади України (в односторонньому порядку).

Це положення вже з перших годин реєстрації законопроекту стало об'єктом дуже жорсткої та цілком виправданої критики всіх опонентів Банкової, від Найема та Гриценка до ВО "Свобода". Вже розпочинається мобілізація патріотичної громадськості для недопущення (в будь-який спосіб, включно з силовим) ухвалення цієї норми закону. Існує вкрай значний ризик, що повторяться (можливо у ще більш жорсткій формі) події осені 2015, коли спроба внести до ВР тези про "автономію ОРДЛО" призвели до масових заворушень із застосуванням зброї та до людських жертв. Навіть якщо Банковій вдасться "протиснути" вказане положення закону у ВР, це завдасть президенту репутаційних втрат, призведе до радикалізації патріотичної частини суспільства, та значного посилення позицій популістів псевдопатріотичного толку.

Автори вважали, що "хитрим" формулюванням про "безпекові положення" мінських угод закладають пастку для РФ: постулюють готовність України виконати Мінськ у послідовності, яку бачать у Києві

Я добре розумію, що автори законопроекту не мали на увазі легітимації "ДЛНР", і не збирались реально виконувати Мінські угоди більшою мірою, аніж їх було виконано за минулі три роки. Навпаки, вони вважали, що "хитрим" формулюванням про "безпекові положення" мінських угод ніби то закладають пастку для РФ: постулюють готовність України виконати "Мінськ" в тій послідовності, яку бачать у Києві – спершу "безпека", тобто виведення окупантів та контроль кордону, лише потім все інше.

Але таке трактування, м'яко кажучи, не єдине можливе. І очевидно, РФ трактуватиме цю статтю українського закону абсолютно інакше – тим більше що у самих мінських документах відсутнє розділення на "безпекові" та інші, там все йде гамузом. І в будь-якому разі, недоліки від введення до правового поля України сумнівної "фількіної грамоти" за підписами Захарченка та Плотницького однозначно переважають всі потенційні переваги від ніби то "демонстрації Україною вірності принципам мирного врегулювання".

Сильні місця законопроекту від "Самопомочі":

- чіткі правові дефініції низки понять, пов'язаних з окупацією;

- поєднання у одному документі та прирівнювання у статусі окупованих територій Донбасу та Криму;

Законопроект "Самопомочі" поєднує у одному документі та прирівнює у статусі окуповані території Донбасу та Криму

- докладно прописані правові процедури з першого дня деокупації територій до відновлення на них нормального життя (важливо: цей процес розтягнуто на 6 років, з докладним описом етапів поступового відновлення місцевого самоврядування, від військових адміністрацій до поступового відновлення виборних органів);

- законопроект від Банкової залишає поза увагою більшість практичних питань, важливих для життя людей та підприємств з тимчасово окупованих територій, тоді як законопроект від "Самопомочі" саме ці питання докладно врегульовує;

- передбачено люстрацію колаборантів і докладно прописано її процедуру.

Сильні місця законопроекту від Банкової і слабкі місця законопроекту від "Самопомочі":

- законопроект "Самопомочі" детально описує всі дії після деокупації територій, але ніяк не описує заходи з досягнення деокупації;

- взагалі законопроект від "Самопомочі" ніяк не регулює дії держави на територіях, прилеглих до тимчасово окупованих територій, та дії держави із опору збройній агресії;

- натомість законопроект від Банкової вводить поняття "стримування та відсіч російській збройній агресії", встановлює порядок взаємодії силових структур для організації цієї відсічі, зокрема вводить поняття Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ із відсічі агресії, що відсутнє у законопроекті від "Самопомочі";

- також законопроект Банкової докладно прописує зміни до законодавства, викликані появою поняття "стримування та відсіч російській збройній агресії", зокрема зміни у законодавстві щодо військово-цивільних адміністрацій, щодо учасників бойових дій, що також відсутнє у законопроекті від "Самопомочі";

- у законопроекті від Банкової дещо докладніше прописані посилання на міжнародні правові акти (хоч законопроект від "Самопомочі" також містить їх у кількості, цілком достатній для цілей даного закону), і більш детально описані прояви російської збройної агресії.

На мою думку – думку громадянина, який не задіяний у "розборках" між Банковою та "Самопоміччю", не має інтересу в тому, хто на чому зробить собі піар, а зацікавлений натомість в ухваленні якісного закону щодо одного з найбільш болючих суспільних питань, - державницьке рішення в цій ситуації виглядає приблизно так:

1. Відмовитись від положень статті 7 законопроекту від Банкової (згадка про Мінські угоди) у будь-яких формулюваннях;

Потрібно відмовитись від згадки про Мінські угоди в законі у будь-яких формулюваннях

2. Взяти за основу текст законопроекту від "Самопомочі" як більш детально пропрацьований та такий, що охоплює значно ширше коло питань, і зберегти всі його принципові положення (прирівняння статусу Донбасу та Криму, описану процедуру поетапної деокупації, люстрацію колаборантів тощо);

3. Включити до законопроекту всі "військові" положення законопроекту від Банкової, зокрема поняття "стримування та відсічі російській збройній агресії" та всі пов'язані з цим положення (щодо штабів протидії агресії, ролі ЗСУ, щодо змін до законів про військово-цивільні адміністрації, статус учасників бойових дій тощо, тобто статті 8, 9 та "перехідні положення" з президентського законопроекту);

3. Внести до ВР замість двох зареєстрованих законопроектів новий "консолідований".

Внесення такого "консолідованого" законопроекту дозволило б у межах ВР забезпечити голосування за нього як чинної коаліції, так само і "Самопомочі", а з високою долею ймовірності навіть всієї колишньої більшості (тобто всієї ВР, крім "Опоблоку"). Але головне не це, а те що такий "гібридний" законопроект об'єднав би головні плюси двох нинішніх законопроектів, та сумарно дав би нам дійсно якісний закон, придатний для практичного вжитку.

До такого закону лишилося б лише одне, і то риторичне питання – чому ми приймаємо його лише зараз, а не три роки тому? Але менше з тим, аби ж хоч зараз вистачило мудрості.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"
Сергій Курганов Генеральний директор рієлторського об'єднання "ПРОСТОР"
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі