Кремль прорахувався

Як Путін хоче Україні зла, а робить благо

У 2014 році, в момент перемоги Майдану і втечі президента Віктора Януковича, Україна була трагічно роз'єднаною нацією. Майдан охопив половину країни - центральні й західні області, на решті частини панували або байдужість, або прихильність місцевим князькам з "Партії регіонів".

Вторгнення Володимира Путіна змінило все. Якби не анексія Криму, якби не рішення окупувати Донбас, українці залишалися б роз'єднані донині, в країні не склалося б більшості, що виступає за євроатлантичну інтеграцію, куди важче проходили б через парламент закони, пов'язані з цивілізаційним розривом з Росією і "русским миром", та й самих колабораціоністів в парламенті було б куди більше, пише Віталій Портников для "Обозревателя".

Коли російські експерти говорять про "втрату України", вони повинні пам'ятати, що ця "втрата" - результат дій Путіна. Саме завдяки його дивовижному історичному невігластву і політичній некомпетентності українці остаточно зрозуміли, хто друг, а хто ворог.

Якби не анексія Криму та окупація Донбасу, українці залишалися б роз'єднані донині

Зараз у Путіна куди відповідальніше завдання - об'єднати Америку, зробити її знову великою.

Останні президентські вибори привели до безпрецедентного розколу в американському суспільстві. Прихильники республіканців і демократів з прихильників конкуруючих політичних сил перетворювалися просто на ворогів. Усвідомлення того, що Кремль нахабно втручався в американські вибори, змінило практично все.

Подивімося на результати голосування в Конгресі по списку санкцій закону - адже це по суті майже повна згода вчорашніх супротивників. Є щось, що об'єднує Америку, - це бажання протистояти Путіну і гідно покарати його за вторгнення. Так, можливо, результати голосування і не влаштовують Дональда Трампа, але у президента є простий вибір - приєднатися до національної єдності або стати аутсайдером політичного процесу.

У Путіна зараз відповідальне завдання - об'єднати Америку, зробити її знову великою

Путін і його оточення так прагнули забезпечити захмарний рейтинг правителя, що не змогли зрозуміти: рішення, які забезпечують популярність і воскрешають імперські міфи, можуть призвести не тільки до свого, але і до чужого єднання. Але якщо своя єдність - це в основному телевізор і проплачені мітинги "бюджетників", то чуже виражається в реальних діях. У тисячах волонтерів, які збирали гроші на українську армію в прагненні зупинити окупанта. В голосуванні сенаторів та конгресменів і їх готовності знайти найдорожче - приховані гроші Путіна і "путінців".

Це все по-справжньому, це не гра. І українцями, і американцями рухає справжня любов до своєї країни, справжнє бажання захиститися від агресії - військової і віртуальної. І це почуття відрізняється від паперового кремлівського патріотизму, мотивованого тільки однією метою - захистити вкрадене.

Напевно, коли доблесні російські чекісти планували війну в Україні або втручання в американські вибори, вони щиро вважали, що придумали найкращий план захисту своїх грошей і своєї влади. Вони прорахувалися.

Передруковується з дозволу редакції "Обозреватель"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Дарія Маслова Психолог, сімейний консультант
Євген Чирва Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Погода