Грузія стане наступним членом Північноатлантичного альянсу

Росія, яка "перекроїла міжнародні кордони за допомогою сили", має нести відповідальність за свої дії, - сказав віце-президент США Майк Пенс під час Мюнхенської конференції з безпеки в лютому цього року. У своїй промові він також наголосив, що США продовжуватимуть разом із Британією, Німеччиною і Канадою посилювати військову присутність на східному фланзі НАТО.

Тому, зовсім невипадковим був візит саме віце-президента США до Естонії, Грузії та Чорногорії 30 липня - 2 серпня 2017 року.

Так, у Таллінні Майк Пенс під час зустрічі з президентами Естонії, Латвії і Литви знов, як і в Мюнхені, підтвердив: Штати підтримуватимуть НАТО і налаштовані на безумовне виконання своїх зобов'язань. "Напад на одного з нас означатиме напад на всіх нас", - лаконічно і по суті наголосив він.

На зустрічі з пресою в Таллінні віце-президент США ще раз запевнив східноєвропейських партнерів у їхній підтримці з боку Сполучених Штатів: "Президент Трамп послав мене в Європу з дуже простим месседжем. А саме – "Америка понад усе" не означає "Америка наодинці". Моє послання країнам Балтії буде таким самим, як і під час візиту до Грузії та Чорногорії - наші східноєвропейські союзники, ми стоїмо з вами на одному боці заради свободи. Це велика честь, бути на вашому боці". Він також додав, що дестабілізуючі дії Росії в Україні, її підтримка режимів-порушників міжнародного права, все це є неприйнятним.

"Грузія для нас – стратегічний партнер. Ми підтримуємо вашу територіальну цілісність та ваше прагнення стати членом НАТО", - сказав Пенс, відкриваючи зустріч з прем'єр-міністром Грузії Гіоргі Квірікашвілі. І зовсім невипадково під час виступу перед учасниками військових навчань згадав рішення саміту НАТО 2008 року у Бухаресті, що відкрило перспективи вступу до НАТО для Грузії (і України).

Отже, вочевидь Грузія і є саме тою країною, яка стане наступним членом НАТО, якщо, звичайно, відповідатиме усім стандартам Альянсу.

Візит високого американського гостя до Чорногорії, що нещодавно приєдналася до НАТО, обумовлювався його участю у саміті Адріатичної хартії. У ньому також взяли участь керівники Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Македонії, Сербії, Словенії і Хорватії. Сам міжнародний захід вочевидь мав показати відданість США зміцненню усебічних зв'язків із країнами регіону, де традиційно присутні російські інтереси та неабиякий вплив.

У цьому контексті, показово, що перебуваючи в Подгориці віце-президент США окремо заявив про підтримку Штатами послідовного зовнішньополітичного курсу Чорногорії – явний натяк на неприпустимість спроб Росії втручатися в політику Балканських країн.

На жаль, на тлі викладеного вище можна констатувати, що Україна знов не згаяла можливості згаяти такий цінний час. І сьогодні, через більш ніж три роки після початку збройної агресії Росії, продовжує перебувати поза рамками гарантій НАТО. Ми ані на крок не наблизились до реальної інтеграції, попри вже традиційну участь Києва у спільних навчаннях і програмах та підготовку наших військових.

Адже, НАТО сьогодні – це, насамперед, визнані демократичні цінності та специфічна військова філософія. У її центрі - життя рядового військовослужбовця, а вже потім власне безпека і оборона.

Олег Бєлоколос, спеціально для Gazeta.ua