Тиск США на глибоку стурбованість Євросоюзу

Що важливіше для ЄС: криваві російські гроші чи європейські цінності?

Європейські демократичні цінності і війна проти України меркнуть на тлі газових доходів від контрактів з Росією

Глибина стурбованості вимірюється її щирістю. Тут як в старому радянському анекдоті, в якому маленький син до батька прийшов і запитав - чим відрізняється трагедія від катастрофи. Тато пояснив, що якщо у сім'ї є одна коза і вона впала в яр, звернула собі шию, то це трагедія для родини, пише Кирило Сазонов для "Еспресо".

Але на катастрофу не тягне. А ось якщо впаде літак з членами Політбюро, то це точно катастрофа. Але для людей зовсім не трагедія. Так ось, коли Росія вбиває українців і окупує частину нашої держави, для Європи це катастрофа і причина глибокої стурбованості. А ось втрачати гроші на торгівлі з агресором - реальна трагедія.

Єврокомісія попередила про можливі "широких і невибіркових" "непередбачені наслідки" законопроекту, особливо щодо зусиль ЄС з диверсифікації джерел енергії з Росії. Ось така "глибока стурбованість" з приводу ризиків втрати прибутку від співпраці європейських, в основному німецьких, компаній з російським бізнесом в газовій сфері.

У чому, власне, суть. Палата представників Конгресу США розгляне законопроект, який розширює санкції проти РФ, а також обмежує здатність адміністрації Дональда Трампа скасовувати їх.

У цьому законопроекті, який має практично стовідсоткові шанси стати законом, зазначено, що США виступатимуть проти будівництва газопроводу "Північний потік-2". Оскільки, на думку американських законодавців, цей проект "шкодить енергетичній безпеці Євросоюзу, розвитку газового ринку в Центральній і Східній Європі та прагненням України в сфері енергетики".

Тобто тут збіглися інтереси американського бізнесу, який хоче постачати газ в ЄС замість російського, України, яка рада будь-якому фінансовому ослабленню агресора та Польщі, яка стане фактично основним пунктом прийому американського газу.

В мінусах залишаються, природно, російські компанії, які втрачають шалені прибутки, а також Німеччина та Австрія, які на цьому "Північному потоці-2" планували стати потужним хабом для всієї Європи. Нічого особистого - для європейських компаній це чистий бізнес. І інвестиції, які принесуть пристойний прибуток.

Можна ввести ще трохи індивідуальних санкцій проти депутатів Держдуми. Меркель може засудити збройну агресію та виступити з глибоким занепокоєнням з приводу активізації бойових дій. І в цей же час українці стримуватимуть агресора, ховатимуть своїх військових, а німецькі компанії непогано зароблять на контрактах з Газпромом. Отака гармонія.

Перейдімо з дипломатичної мови на нормальну і розставимо крапки над "і". Росія напала на Україну, вбила більше десяти тисяч чоловік, зірвала кілька мільйонів з дому. Євросоюз висловив глибоку стурбованість і ввів деякі санкції. Які для РФ створили ряд незручностей, але поки не критичних. А можна відмовитися від російського газу і нафти. Угробивши їх економіку до чортової матері, тому що вся вона тримається на торгівлі нафтою і газом.

США готові в цьому допомогти, арабські країни теж будуть дуже раді замінити РФ на європейському ринку. Звичайно, частина європейських компаній втратить прибуток на контрактах з РФ. Але що важливіше для ЄС? Криваві гроші з Росії чи європейські цінності?

Ось ці нові санкції США несуть реальну загрозу Росії, а не красиву картину стурбованості. І тут Євросоюз раптом збунтувався. Подумаєш, вмирають і біжать з окупованих територій українці, чому ми повинні втрачати прибуток ?! Не можна ж ось так рубати по живому вигідні контракти.

Так давайте ділити загальний біль. Впустіть до себе два або три мільйони біженців з Донбасу. Годуйте і розселяйте, як сирійців. Дорого? Так це перша партія. Визначтеся вже, ми разом боремося з агресором або робимо вигляд? Якщо боремося - давайте чимось жертвувати.

Ми не просимо Бундесвер вмирати за Україну, хоча ми за фактом захищаємо не тільки себе, але і вас. Але душити агресора економічно - будьте ласкаві. Або прямо скажіть - плювати ми хотіли на агресію в Україні, робимо гроші і крапка. Ми впораємося самі, опиратимемося на реальних союзників - Польщі та США. Як Ізраїль - який захищає своїх громадян від агресора і плювати хотів на глибоку стурбованість обмеженням прав терористів. Ми встоїмо.

А вам по справедливості підкинемо пару мільйонів біженців. Контракти з Газпромом перекриють збитки? Загалом, ЄС і Німеччині варто вже визначитися, згідно старій приказці - або хрестик зняти, або надіти труси. Або як ця приказка повинна звучати з поправкою на мігрантів з мусульманських країн?