Про ординські традиції "русского мира"

Скільки коштує росіянин

Оптова ціна людського життя в Росії завжди дорівнювала нулю. Про це свідчить, наприклад, та легкість, з якою в нашій країні називають втрати у Другій світовій: Сталін почав з 7 мільйонів, Хрущов назвав цифру 20 мільйонів, при Горбачові стало 26,6 мільйонів, при Путіні назвали 42 мільйони. Втім, остання цифра явна дурість, хоча й названа на офіційних слуханнях з трибуни Держдуми. У будь-якому випадку, в порівнянні з іншими країнами, де цифри загиблих наводяться з точністю до однієї людини, в Росії панує "вільність в цифрах" неймовірна.

Втім, і в роздріб людина в Росії йде за явно демпінговими цінами. Урядова "Російська газета" в публікації від 27.06.2017 радісно повідомила, що людина в Росії подорожчала більш, ніж у два рази. Цей висновок зробили на основі дослідження аналітиків Фінансового університету при уряді РФ і Держстраху. "Ціна людини", або "вартість життя" в даному дослідженні - це розмір компенсації, на яку розраховують сім'ї людей, загиблих в результаті нещасного випадку в транспорті, на виробництві, при виконанні службового завдання. В середньому по Росії люди оцінили життя своїх близьких в $ 1,2 мільйона. Аналогічні дослідження, проведені в інших країнах, дали середню цифру по світу в $ 2,6 мільйона, тобто більшу удвічі.

Це - "ціна продавця". "Ціна покупця" і "ринкова ціна" людини і її життя в Росії встановлюється за фактом.

"Ціна покупця" - це вартість одного людського життя, яку держава виплачує в якості компенсації в тому разі, якщо за замовчуванням визнає, що прямо або побічно винна в загибелі людини.

Тут розцінки такі. Сім'ям загиблих під час катастрофи в Московському метро в 2014 році виплатили по 2 мільйони рублів. Загиблих від пожеж в Сибіру Батьківщина оцінила вдвічі дешевше: в 1 мільйон рублів. Тут мимоволі пригадуються розцінки "Руської правди", в якій віра за вбивство княжого мужа становила 80 гривень, за просто вільну людину - 40 гривень, а холопська душа йшла по 5 гривень. З того часу пройшла без малого тисяча років, але диференційований підхід до ціни людського життя зберігся, змінилося лише підстава диференціації: раніше це був соціальний статус, тепер і місце реєстрації. Це, до речі, додатковий аргумент на користь того, що одним з найважливіших кроків перезаснування країни після Путіна має бути подолання "москвоцентризму" і перетворення Росії на федерацію з елементами конфедерації.

Для порівняння наведу суми виплат компенсацій за кордоном. За кожного загиблого в результаті найзнаменитішого теракту 11.09.2001 Сполучені Штати виплатили їх сім'ям по $ 3,1 млн, а сім'ям тих, хто тоді загинув, виконуючи свої службові обов'язки - по $ 4,2 млн. Ще більше - $ 6,5 млн уряд США виплатив родині афроамериканця, убитого поліцейськими в Чарльстоні в 2015 році. Очевидно, що диференціація компенсацій в США викликана не відмінностями в оцінці "вартості життя" в залежності від будь-яких характеристик особи загиблого. Різниця компенсації викликана виключно ступенем провини, яку готова покласти на себе держава. Країна не змогла запобігти теракту - один рівень відповідальності, країна послала нести службу і не змогла захистити - інший рівень, і людину вбив повноважний представник влади - третій, найважчий рівень.

США набагато багатші, ніж Росія. За рівнем ВВП на душу населення (за номіналом) за списком МВФ в 2016 році у Росії - $ 8928, у США - $ 57436. Розрив - в 6,4 раз. Набагато пристойніше Росія виглядає в порівнянні зі Штатами за рівнем ВВП на душу населення за купівельною спроможністю. Тут США перевершують Росію всього в 2,2 рази. У США - ті ж $ 57 436, у Росії - $ 26 490. Не випадково, "експерти" в російському телевізорі все порівняння економік світу завжди роблять з акцентом на дані за паритетом купівельної спроможності.

Так ось, перевага США в багатстві виявляється істотно меншою, ніж перевага тих же США в оцінці "вартості людського життя". Якщо порівняти суми, отримані сім'ями загиблих під час теракту в Московському метро і компенсаціями, які уряд США заплатив сім'ям жертв трагедії 11.09.01, то розрив складе 91,5 раз.

Мені можуть заперечити, що в світі не дві країни, а більше і нічого весь час мірятися зі США. Погоджуся і для збільшення розмірів гордості великоросів повідомляю, що в Судані при конфліктах скотарів встановлений розмір виплати сім'ям - 50 корів за кожного вбитого. Скажу загальний висновок, що цінність життя суданського скотаря цілком порівнянна з цінністю життя москвича, як її оцінює російська влада.

"Ринкова ціна". Росія - один зі світових лідерів по работоргівлі. Рабовласницький ринок Росії поступається мавританському за кількістю рабів на душу населення, а також і Індії та Пакистану - за абсолютними обсягами работоргівлі. Але в Європі нам в цьому бізнесі немає рівних. За оцінками Global Slavery Index, Росія в 2016 році була на 7 місці у світі за кількістю рабів. Оцінка включає в себе всі види рабства. Тут і трудове рабство, зокрема приблизно 40 тис. рабів з КНДР, якими приторговує їх власна держава, і найбільший в Європі транзитний ринок рабинь для сексу, і зростаючий ринок рабів для "мафії жебраків".

За даними Олега Мельникова, керівника антирабовласницького руху "Альтернатива", розцінки на рабовласницькому ринку Росії в 2016 році були такі: трудовий раб дешевше середньої місячної зарплати росіянина - в середньому 20 тис. рублів. Раб для "мафії жебраків" обійдеться дорожче - близько 50 тис. Ще дорожче немовля, якого продають "жебраком" для використання в "роботі". Тут ціна доходить до 80-100 тисяч. До того ж немовлята на цій "роботі" живуть недовго: два-три місяці, так що цей сегмент ринку досить динамічний. Молода рабиня для сексуальної експлуатації варта на російському невільничому ринку в середньому від 70 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За даними свіжого "Рейтингу видатних людей", оприлюдненого "Левадою-центром", найвидатнішим діячем всіх часів і народів росіяни в черговий раз назвали Сталіна. В числі інших кумирів Путін і Петро Перший. Спільне в них у всіх - абсолютна зневага до людського життя. Кожен з цих керівників країни повною мірою втілив ординський тип влади, який відтворюється на цій території ось вже скоро вісім століть. Форма і назва змінюється, ординська суть залишається. Великий князь Московський, імператор, генсек, президент - все це псевдоніми ординського хана, який принципово відрізняється від будь-якого керівника більшості країн тим, що в будь-який момент може зробити з будь-яким підданим своєї країни все що завгодно.

"Русскій мір" утворюють два зустрічних руху: абсолютна зневага до людського життя, що йде від влади і абсолютна ж несвобода більшості самих підданих, готовність прийняти саме таку владу. Ординський хан може правити тільки мертвими душами, позбавленими внутрішньої свободи.

Цей "русский мир" періодично покривається тріщинами і в цей момент його можна зламати, вийняти з нього ординський стрижень, горезвісну вертикаль. Але всякий раз знаходяться добрі й милі люди, які вміють переконати не робити цього в ім'я загального блага. В останній раз це було в 1993 році, коли в ім'я демократії і свободи країні нав'язали чудову конституцію, в якій європейські принципи прав і свобод людини придавлені могильною плитою ординської влади, яку немов у насмішку назвали "інститутом президентства". Зараз "русский мир" знову тріщить по швах. І знову в якості основної ідеї в хід ідуть помилкові цілі, на кшталт боротьби з корупцією, необхідності заміни старого лідера новим, молодим і чесним

Міцно все-таки згуртував свою державу Чингісхан. Ось кого росіянам треба б назвати найбільшим діячем в історії.

Національна ідея для Росії: збереження і свобода людини, злам "русского мира" і його основи - ординського типу влади.

Оригінал