Як минуле заграє з майбутнім на Київпрайд

Мене б більше засмутила не нетрадлиційна орієнтація власних дітей, а їхня підтримка популістів, Путіна і донецького "Шахтаря"

Коли я змінив аватарку, мені зателефонувала перелякана мама. Вона хотіла дізнатися, чи означає це зізнання в гомосексуальності і їй не бачити-таки внуків. Мені довелося заспокоїти маму, запевнивши, що моя гетеросексуальність не заважає мені підтримувати людей іншої сексуальної орієнтації. Так само як моя стать не завадить мені відстоювати права жінки. Мій колір шкіри не стане причиною расизму. Та й уболівальників донецького Шахтаря я теж можу якось зрозуміти, хоча це найскладніше.

Я підтримую КиївПрайд. І навіть не тому, що виступаю за свободу людей виражати себе. За право людей бути тими, ким вони є насправді. Перш за все, я проти агресивної більшості, яка вважає КиївПрайд неприйнятним. Більшості, яка хоче вказувати іншим людям як жити. Та сама більшість, що може заборонити селянам продавати їх землю, точно так само хоче відмовити гомосексуальним людям в праві бути самим собою. Так було завжди. Люди завжди бояться не схожих на них. Вони спалювали на вогнищах тих, хто мислив інакше. Йшли на війну проти тих, хто вірив у інше. І зараз люди, які живуть минулим, готові використовувати насильство, намагаючись перемогти майбутнє. Люди, що загрожують сексуальним меншинам нічим не відрізняється від ватників з автоматами, що прийшли з півночі. І ті й інші відмовляють іншим людям в праві вибору. Хочуть вирішувати за них. Посилаючись на традиції, історичні особливості, скріпи.

Основою сучасного успішного суспільства є Свобода і Право. Непорушне Право Власності і непорушна Свобода. Поки свобода одного індивідуума не стосується свободи іншої людини. Саме Свобода робить суспільство успішним, дозволяючи розкривати всі грані таланту кожної конкретної людини. Не може бути успішним суспільство, що ховає половину людського капіталу під паранджу. Не може бути успішним суспільство, 5% якого повинні приховувати свої почуття й жити зі страхом. Не може бути успішне суспільство, не вільне від лицемірства. А немає більшого лицемірства, ніж коли українська політична сила, лідер якої давно відомий своєю гомосексуальністю, загрожує кривавими провокаціями організаторам маршу.

Минуле програє майбутньому. Завжди. У нього немає зброї. Крім страху одних і невігластва інших. Наше суспільство хворе це невігластво і хоче тримати в страху тих людей, які відрізняються від них. Наше суспільство саме себі обрізає крила. Адже звідси змушені виїжджати не тільки розумні люди, що не знаходять собі застосування, а й талановиті люди, чия орієнтація стає для них проблемою. Наше суспільство саме себе позбавляє козирів, адже людина, не схожа на інших, завжди породжує ідею, на які звичайний уми не здатні. Різноманітність - це сила. Різноманітність - це "Лебедине Озеро" Чайковського та "Портрет Доріана Грея" Оскара Уальда. Це врешті-решт Машина Тюрінга, що розшифрувала код Енігма. Толерантність всього суспільства сприяє розкриттю кращих якостей кожної людини в тому столітті, коли основним стає людський капітал. Зрештою, бути толерантним для країни це просто вигідно. Зрештою Майдан стояв за Свободу.

І так, можливо, колись мій син або моя дочка прийдуть до мене і скажуть, що вони люблять людину такої ж статі. А також вони можуть прийти і сказати, що вибрали собі в супутники життя китайця або африканець. Це неможливо змінити. На це не можна вплинути. І це не важливо. Ключове - щоб ваші діти були щасливі. Щоб їм не загрожувала небезпека або громадський осуд. Ми всі хочемо, щоб наші діти були щасливі. І не важливо, будуть вони руді, лівші або гомосексуалісти. Це їхнє життя. І набагато більше мене б засмутило не зізнання в нетрадиційній сексуальній орієнтації моїх дітей, а в тому, що вони голосують за популістів, вірять в гороскопи, люблять Путіна або вболівають за донецький Шахтар. Хоча з останнім можна було б змиритися в рамках толерантності.

Оригінал