Підводні камені "громадського контролю" НАБУ

Співробітники бюро власноруч дарують приводи для нападок на антикорупційний орган

31 травня – не просто останній день весни, але ще й фінальна дата конкурсу до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.

Нинішня Рада громадського контролю при НАБУ виглядає так .

Механізм відбору кандидатів до нового складу – рейтингове Інтернет-голосування через веб-сайт НАБУ, яке триває просто зараз, 31 травня 2017 року, з 9.00 до 21.00.

До державних органів, уповноважених на боротьбу проти корупції, завжди були і будуть занадто високі вимоги. І це нормально. Адже з боку "клієнтів" НАБУ завжди існує "готовність №1" - високопоставлені корупціонери шукають найменшу "порошинку в оці" у діях ключового антикорупційного органу в Україні. Саме тому керівництво НАБУ має бути, як то кажуть, "святіше Папи Римського" навіть у дрібницях – надто багато бажаючих дискредитувати образ головного антикорупційного органу.

Але що робити, коли перші особи НАБУ власноруч дають "злим язикам" привід для злослів'я? Про що це я? Зареєструвавшись на сайті НАБУ, ми бачимо, що в сьогоднішньому голосуванні до складу Ради громадського контролю беруть участь 56 осіб, яких висунули різні громадські організації. Прийом і розгляд документів, а також попередню фільтрацію кандидатів здійснює робоча група НАБУ з проведення конкурсу.

Але, по-перше, на сайті бюро немає ані слова про робочу групу, яка проводить відбір, правила її роботи та повноваження. Є така широко відома фраза, що демократія – це процедура. Але у випадку з Радою громадського контролю виходить, що питання до "чистоти" конкурсу починаються ще на етапі процедури.

По-друге, сьогоднішнє голосування до Ради відбувається під акомпанемент обурених вигуків громадських активістів, яким робоча групі відмовила в участі. Одна з номінантом – Юлія Грига з Вінниці – звернула увагу на курйозний випадок – робоча група НАБУ відмовила в прийомі документів її організації "Філософія серця", тому що "статутна діяльність не пов'язана з корупцією" (це пряма цитата з протоколу). В мене одне питання – як це розуміти?

Чесно кажучи, така причина для відмови виглядає або як невдалий жарт, або надуманий привід, щоб "відшити" активістів.

І це не поодинокий випадок – в Інтернеті маса скарг з боку громадських активістів. Ті вже не перший рік борються проти корумпованих чиновників і політиків по регіонах України – і їх робоча група при НАБУ не допустила до участі в конкурсі.

Наприклад, "Агенція громадської журналістики МІСТ" з Херсону скаржиться, що конкурс виглядає як "договорняк". "А как иначе объяснить, почему институты, которые почти 10 лет борются в Украине с коррупцией, не попали в конечный шорт-лист участников?", - питають громадські активісти з Херсону.

Але ми не будемо робити скороспішні виводи, натомість замислимося, як можна виправити ситуацію.

Якщо це випадкова помилка – то її ніколи не пізно виправити. Слава Богу, ми не за часів Януковича живемо, і якщо керівник НАБУ чесно визнає, що його підлеглі "прокололися" і відразу ж запропонує це виправити, нічого ганебного в цьому немає. Визнати свої помилки і своєчасно їх виправити – такий крок тільки зміцнить довіру до Бюро та його співробітників. А довіра, як я вже писав на початку – це ключовий фактор.

Адже не секрет, що в державних органах сидить маса корупціонерів – багато з них ще з часів Кучми, Ющенка і Януковича – які тільки й шукають будь-який привід, щоб дискредитувати НАБУ. Корупціонери завжди будуть шукати будь-яку причину (а якщо причини немає – то вигадувати її), щоб підірвати довіру до співробітників Національного антикорупційного бюро. І це логічно – адже між казнокрадами / хабарниками і борцями проти корупції завжди є і буде конфлікт інтересів. Як казали більшовики, "земельне питання – або ми їх зариємо, або вони нас".

Прикро, коли співробітники бюро власноруч дарують приводи для нападок на антикорупційний орган. Тому що потім будь-який корупціонер, спійманий "на гарячому", буде намагатися дискредитувати НАБУ, "притягуючи за вуха" будь-які сумнівні випадки. А у випадку із конкурсом до Ради і вигадувати нічого не треба.

І, насамкінець – список кандидатів, які беруть участь в конкурсі до складу Ради громадського контролю при НАБУ.

Петро Олещук, спеціально для Gazeta.ua