"Ні – українській старій гвардії, "так" – новим обличчям у владі

Погляд із США: чому українські політики зачастили до Вашингтону

Вашингтонські політики й експерти не пригадують, щоб за останню чверть століття стільки українців відвідувало столицю США. Один навіть пожартував, чи не варто перемістити український парламент до Вашингтону – деякі українські депутати проводять там більше часу, ніж у Києві.

Такі поїздки дорого обходяться українським платникам податків і партійним касам. Чи приносять ці візити очікувані результати? Більшість – ні. Аби зрозуміти це, варто звернути увагу на три важливі чинники.

Перший: політики й експерти з Вашингтону здивовані, що в українській політиці досі домінують старі кадри. Представників трьох політичних сил, які регулярно подорожують до Вашингтону – "Блоку Петра Порошенка", "Опозиційного блоку" і "Батьківщини" – вважають старою гвардією, яка виникла ще в дев'яностих. Їхня риторика у спілкуванні із владними колами США не змінилась за останні двадцять років. Їм здебільшого не вірять.

Порошенка вважають звичайним олігархом, якому бракує політичної волі боротися з корупцією. Один із вашингтонських експертів якось сказав мені: "Українцям має бути прикро, що Порошенко став другим лідером революції, який не зумів виконати вимоги Майдану".

"Опозиційний блок" – без коментарів. Екс-президент Віктор Янукович і його Партія регіонів витратили найбільше серед усіх політичних сил на вашингтонських консультантів. Однак зазнали повного фіаско у намаганні покращити свій імідж. Це було важко до 2014-го, а зараз і поготів.

З приводу "Батьківщини" один політичний консультант із Вашингтону сказав мені: "Тимошенко улещувала останніх чотирьох президентів США, та так і не змогла змінити їхнього ставлення до себе. Її продовжують сприймати як опортуніста, політичного "хамелеона", чиї погляди і союзники змінюються з кожним поривом вітру".

"Обізнані регіональні експерти занепокоєні її минулими енергетичними угодами з Москвою, – сказав про Тимошенко інший вашингтонський експерт. – Насторожено сприймають її популістську риторику. Не схвалили трюк під час Національного молитовного сніданку, де вона переслідувала президента Дональда Трампа. Хотіла запевнень, що Вашингтон не зніме санкцій із Росії. Це – схильність до дешевих ефектів".

Другим чинником є тривога Вашингтону, що троє представників старої гвардії – Порошенко, Бойко і Тимошенко – лишаються найпопулярнішими кандидатами на гіпотетичних президентських виборах в Україні. У Вашингтоні здивовані, що після Євромайдану із активного громадянського суспільства і ЗМІ не виникли нові політики, готові змагатися за найвищі посади на парламентських і президентських виборах.

По-третє, українська стара гвардія завжди вкладала шалені кошти у послуги політичних консультантів, лобістів і аналітичних центрів Вашингтону, хоч це ніколи і не змінювало імідж. Янукович і Партія регіонів, Порошенко, Дмитро Фірташ і Віктор Пінчук витратили найбільше коштів – як на республіканців, так і на демократів.

На виборах-2010 образ "нового обличчя" української політики приміряв Арсеній Яценюк. Нині його американські лобісти вже позбавлені можливості підтримувати цей імідж. Тимошенко теж найняла політичних консультантів, але її репутація невдовзі постраждає ще більше – наближається судовий процес Павла Лазаренка. Для його звинувачення Міністерство юстиції США найняло кращих експертів.

Витрачені у Вашингтоні велетенські суми марні. Політконсультанти і лобісти пообіцяють клієнтам усе заради вигідних контрактів. Та їхні зусилля не змінять того факту, що українські топ-політики представляють стару гвардію. Американським консультантам бракує магічних здібностей змінити рік народження клієнта, щоб зробити його молодшим, чи стерти його не надто привабливе минуле.

То чи справляє хоч хтось із українські візитерів позитивне враження на політичні кола Вашингтону?

Так, це стосується молодих політиків без політичного багажу з минулого, яких обрали до парламенту в 2014-му, лідерів громадських організацій і відомих журналістів. Політики й олігархи з 1990-х, хоч би скільки викидали на просування у Вашингтоні, не змінять імідж.

Один із вашингтонських консультантів висловив мені переконання, що перемога представника старої гвардії на президентських виборах 2019-го "посилить політичну турбулентність у країні та зцементує її систему кумівського капіталізму, що вкрай небезпечно в часи посилення втоми від України у Вашингтоні". На відміну від країн Заходу, де представники старої гвардії покидають політику після поразки на виборах, в Україні вони продовжують обертатись серед політичної верхівки.

На наступних президентських виборах "США негласно підтримуватимуть кандидата, який поєднуватиме серйозний намір подолати корупцію та кумівство із прагматичною прозахідною зовнішньою політикою". Покладають великі сподівання, що на наступних виборах в Україні переможуть нові обличчя з середовища учасників Євромайдану та постреволюційного громадянського суспільства.

Європеїзація України залежить від перемоги нових облич. До того часу Україна лишатиметься під контролем старої гвардії, яка тримає країну в "сутінковій зоні": однією ногою у пострадянській Євразії, а іншою в Європі.

Вашингтонські посадовці мають три поради для українських політиків. Не відвідуйте нас так часто. По-друге, ми вдячні за ваші інвестиції в нашу економіку, але політичні консультанти й лобісти не змінять погляди Вашингтону на українську стару гвардію. Врешті, кажемо "ні" Порошенку, Тимошенко та Бойку, "так" – новому поколінню українських політиків.

Тарас Кузьо, спеціально для Gazeta.ua