Як врятувати українську культуру
Подейкують, в Україні з усім погано, а із культурою - дуже погано.
Мовляв, держава культуру не підтримує, фінансування мізерне (якщо взагалі є), одним словом, повне болото. А додамо ще пофігізм наслення та імпорт російськомовного кіно і книжок - взагалі може виникнути враження, що української культури не існує. І це в той час, коли у сусідній Росії влада виділяє мільйони на створення якісного російського кіно; коли уряд звільнив видавців від податків, відповідно, створив парникові умови для національного книговидавництва. Українці бачили таке хіба що у снах.
Ясна річ, не можна говорити про повне ігнорування урядом культури. Все-таки інколи виділяється якась копійка на театри, музеї, бібліотеки. Хоч ці суми смішні, а державні культурні організації постійно у бідняцькому становищі.
Побутує й інша думка: українській культурі дуже пощастило, що держава не втручається культуру.
Я до недавнього часу вагався між цими двома тезами: варто чи не варто уряду втручатись у культуру, особливо, якщо цей уряд - український.
На минулому тижні був на зустрічі із Ліною Костенко. Вона багато розповідала про "гуманітарну ауру країни" і ще про безліч абстрактних речей. Але одна її теза здалася новою: "Побутує думка, що головне – економіка: дешевший газ, а тоді розвинеться культура і література. Це все неправда. Великі твори з'являлися не тоді, коли письменник знаходився в найкращому становищі. Наприклад, Сервантес писав свого "Дон Кіхота", як жив у трактирі. А ми чекаємо, коли нам зроблять добробут, і все розцвіте".
Дійсно-таки, в культурному середовищі поширена думка, якщо уряд не виділяє на культурні проекти чималі гроші - значить нічого в цій сфері й не зробиш.
Як на мене, це хибна думка.
Позаяк, в Україні справжня і офіційна культура завжди йшли паралельно. І в тій частині культури (неофіційній) оббіг коштів значно більший і аудиторія ширша. Відтак, Міністерству культури можна тільки поспівчувати.
Тому немає сенсу чекати якоїсь міфічної підтримки уряду. Єдиний шлях українців, щоб розвивати культуру - самоорганізація.
А ви як думаєте, чи варто державі втручатись у культурний процес?
