Арешт Фірташа може покласти кінець російській мафії
Слідство у справі Дмитра Фірташа може виявитися не просто історією про крах одного з могутніх кланових угруповань на українській політичній сцені, а стати початком кінця міжнародної мафії.
21 лютого 2017 року може увійти в новітню історію як відправна точка процесів, які можуть поховати під собою політичні еліти цілого ряду країн. Вперше міжнародному правосуддю може попастися в руки така велика "риба" – жива і переповнена ікрою конфіденційної інформації. А найголовніше – цій "рибі" просто нікуди подітися і нема чого вигороджувати спільників.
Пред'явлені Фірташу звинувачення настільки важкі, що у нього дуже простий вибір. Піти на угоду зі слідством, або провести у в'язниці найближчі 50 років
Пред'явлені Фірташу звинувачення настільки важкі, що у нього дуже простий вибір. Або піти на угоду зі слідством, американським чи європейським, звичайно, ризикуючи власним життям, ціна якого багаторазово зростає, або провести у в'язниці найближчі 50 років, щоб вийти на свободу, коли нікого з небезпечних для нього людей вже не буде в живих. Але ж і самому до цього потрібно ще дожити.
Ми звикли сприймати пригоди Фірташа в контексті українських подій. Намагаємося зрозуміти, як його доля вплине на розклад сил на вітчизняній політичній або підприємницькій сцені, які угруповання послабить, які зробить сильнішими. Так, це звичайно, дуже важливо.
Так, крах Фірташа може призвести до досить швидкого краху всього угруповання під умовною назвою "Росукренерго", зникнення зі сцени Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка, посилення Рената Ахметова і Бориса Колеснікова, нової якості впливу Віктора Медведчука – все це так, і все це не дуже цікаво. Оскільки мова йде про переділ сфер впливу в одній і тій же "пісочниці" політичних та олігархічних сил, історично близьких до Кремля. Хоча зрозуміло, що зміна власників, наприклад, телеканалу "Інтер", остаточно зведе контекст російського пропагандистського впливу до декількох провокаційних "новинних" телеканалів. Але це – побічний ефект.
Фірташ – це не Павло Лазаренко, який, опинившись в США, міг розповісти слідству масу інформації про українських "шахер-махерів"
Ми повинні зрозуміти, що Фірташ – це не Павло Лазаренко, який, опинившись в США, міг розповісти слідству масу інформації про українських "шахер-махерів" – але американці ніколи не знали, що їм робити з цими секретами первісного племені. Фірташ – гравець міжнародного масштабу.
Він взагалі не український "олігарх". Він людина, призначена українським олігархом для "кришування" складних схем збагачення російських чиновників через український маршрут. У Росії таким чином зроблені статки багатьох – починаючи від найголовніших. І ця довіра до Фірташа не випадкова, вона пов'язана з його багаторічним партнерством з Севою Могилевичем, ще одним знаменитим кримінальним "авторитетом", якого розшукують в США, але він залишається в Росії.
Механізм, що оголяє виключно кримінальний, бандитський характер російської державності, не повинен бути доведений ніким і ніколи.
Це – ще один масив інформації, що відкриває двері в святая святих російської державності - "зчіпки" чекістів і бандитів. Механізм цього зв'язку, що оголяє виключно кримінальний, бандитський характер російської державності, не повинен бути доведений ніким і ніколи. Саме тому в Кремлі приділили таку увагу долі Фірташа, чия діяльність не раз викликала особисте незадоволення голови режиму.
Саме тому гроші за фірташівську заставу – 125 мільйонів євро, між іншим – вносилися з рахунків не кого-небудь, а бізнесмена Василя Анісімова, президента Федерації дзюдо Росії, спортивного партнера і давнього друга Володимира Путіна, бізнес-партнера Алішера Усманова.
Але в довгому списку контактів Дмитра Фірташа є ще один, не менш важливий і не російський – Пол Манафорт. Зв'язки Фірташа і Манафорта – якщо олігарх опиниться в Сполучених Штатах – можуть стати частиною розслідування американських спецслужб щодо контактів представників оточення президента США з росіянами.
Пол Манафорт має всі шанси перетворитися на суб'єкт показань вельми інформованого підслідного
І в будь-якому випадку, з безтілесного персонажа "амбарной книги" Партії Регіонів Пол Манафорт має всі шанси перетворитися на суб'єкт показань вельми інформованого підслідного. У всякому разі, саме про це сьогодні пишуть багато поінформованих американських спостерігачів.
Слідство у справі Фірташа – в США або навіть в Іспанії – таким чином може виявитися не просто історією про крах одного з могутніх кланових угруповань на українській політичній сцені. Це може бути початком кінця небезпечної міжнародної мафії, гроші та контакти якої поставили під сумнів авторитет інститутів влади в США і Європі й допомогли посилити вплив російського кримінального режиму.
Тому що природа цього впливу – не "русский мир", не газ з нафтою і навіть не танки. Його природа - мафія з путінським обличчям.
Саме тому 21 лютого 2017 року може стати історичним днем.
Публікується з дозволу редакції "7 днів"
